Розумова відсталість (недоумкуватість, олігофренія; грец. Ὀλίγος - малий + φρήν - розум, розум) - «Стійке, необоротне недорозвинення рівня психічної, в першу чергу інтелектуальної діяльності, пов'язане з вродженою чи набутою (деменцією) органічною патологією головного мозку.
У дефектології розумово відсталих зазвичай ділять на три групи: дебіли, імбеціли, ідіоти.
Хворі, які страждають ідіотією, не можуть ходити, у них порушено будову внутрішніх органів. Ідіотам недоступна осмислена діяльність. Мова не розвивається. Ідіоти вимовляють лише окремі нечленороздільні звуки і слова, часто не розуміють мови оточуючих, не відрізняють родичів від сторонніх. Вони не здатні до самостійного життя: не володіють елементарними навичками самообслуговування, не можуть самостійно їсти, іноді навіть не пережовують їжу, неохайні, потребують постійного догляду і нагляді. Мислення не розвивається, реакція на оточуючення різко знижена. Емоційне життя вичерпується примітивними реакціями задоволення і невдоволення. У одних переважають спалаху невмотивованого гніву, у інших - млявість і байдужість до всього навколишнього. Такі діти необучаємі і традиційно знаходяться (за згодою батьків) в спеціальних установах (дитячих будинках для глибоко розумово відсталих).
Імбеціл - означає людину із середнім ступенем олігофренії. IQ дорівнює 20-49. Імбецильність (від латинського imbcillus - «слабкий, безсилий») помітна зовні, проте, на відміну від ідіотів, імбецили здатні розуміти мову і вимовляти короткі фрази; їм можна прищеплювати навички самообслуговування. Разом з тим вони позбавлені самостійності, ініціативи, легко піддаються навіюванню, губляться при зміні обстановки і потребують постійному нагляді.
Дебіл (лат. debilis - «немічний», де de- - «без, поза» + -bilis - «сила, міць») Дебільність це найлегша форма патології мозку. IQ при дебільності дорівнює 50-60.
У дебілів переважає конкретно-описовий тип мислення, в той час як здатність до абстрагування майже відсутня. Складно сприймають логічні зв'язки між предметами, поняття «простір», «час» і т. д. Часто зустрічаються порушення мови (відстає в розвитку, спотворення звуків, порушення граматичної будови мови, бідний словниковий запас). Зазвичай не можуть переказати прочитане, почуте. Однак деяким дебилам при затримці загального психічного розвитку і малої продуктивності мислення властива часткова обдарованість (відмінна механічна або зорова пам'ять, здатність виробляти в розумі складні арифметичні операції та ін.).
Існує думка, що до 40 років їх практично неможливо відрізнити від звичайних людей, однак при слабо вираженій дебільності, вони можуть майже не відрізнятися від однолітків і в дитинстві.
Переважна частина (85%) електорату мають легку розумову відсталість тобто дебіли.
Дебілізм в свою чергу ділиться на легку, середню та важку форму.
Частка середнього, тяжкого і глибокої розумової відсталості складає відповідно 10, 4 і 1%. Співвідношення чоловіків і жінок коливається від 1,5: 1 до 2: 1.
Нудні американські нормостеники, щоб блискавично дати зрозуміти до якої категорії відноситься деякі люди , ті хто сцють повз унітаз, що кидають недопалок на тротуар і в пісуар, біде, унітаз, плють на підлогу тощо ПОКАЗУЮТЬ СЕРЕДНІЙ ПАЛЕЦЬ
Німці намагалися впливати словом:
Falls du ausspuckt auf Boden du Sau
Іноді олігофрен визначається як
Идивида, нездатний до незалежної соціальної адаптації
При різко вираженою дебільності дитина може нічим зовні не відрізнятиметься від однолітків. Зберігаються механічна пам'ять і емоційно-вольова сфера. Увага, правда, дуже важко залучити і фіксувати.
Однак деяким дебилам при затримці загального психічного розвитку і малої продуктивності мислення властива часткова обдарованість (відмінна механічна або зорова пам'ять, здатність виробляти в розумі складні арифметичні операції та ін.). Емоціі актуальні на даний момент. Дії не цілеспрямовані, імпульсивні, розвинений негативізм.
У Російській Імперії дебілізм лікували по простому горілкою вважаючи що клин клином вибиває.
У гуманістів, ерудитів, інтелектуалів і різночинної Інтелігенції виникла ідея про можливості хірургії та вівісекції в створенні нових організмів була популярна у фантастичній літературі в кінці XIX - першої третини XX ст. Серед творів на цю тему найбільш відомі романи «Острів доктора Моро» Герберта Уеллса (1896), «Людина-амфібія» (1928), «Хойті-Тойті» (1930), «Голова професора Доуеля» Олександра Бєляєва, повесть Міхаіла Булгакова «Собаче серце »(1925). Також в серії романів Анджея Сапковського про Відьмака (1986-1999), засуджується використання вівісекції проти людей.
Політбюро ЦК КПРС і партгоспактиву, ВЛКСМ, КДБ, МВС, СА, в СРСР набридло виховувати своїх дебілов-совків і вони маніпулюючи суспільною свідомістю вирішили долучитися до сучасного населенню розвинених країн з досить високим рівнем життя в умовах обмеженості ресурсів, вважаючи, що дебіли розвинених країн менше розумово відсталі, а закритие елітарні і олігархічні групи чекають їх як рідних братів.
«Якщо деградує середовище проживання, то не гріх помріяти про" золотий мільярд.
«..Так Вже вийшло, що про це самому мільярді обраних я почув в кінці вісімдесятих, працюючи в одній з наукових груп, які готували екологічну концепцію доповіді тодішнього керівника СРСР до наради в Ріо-де-Жанейро. На одному із засідань виступив академік Микита Моісеєв. Він ... повідомив, що вихід з кризи, що насувається глобальної екологічної кризи - перш за все в обмеженні народжуваності і доведенні числа землян до одного мільярда. - Одного мільярда кого? - Запитав я. - Одного мільярда найдостойніших людей. Саме стільки може існувати в біосфері, не знищуючи її ... Але це будуть кращі люди, золотий мільярд ... »
Публіціст А. К. Цикунов (під псевдонімом А. Кузьмич) в 1990 році почав жонглювати фразою «золотий мільярд» у запропонованій їм трактуванні причин майнової нерівності.
Трактування Цікунова є різновидом теорії змови як екстремізм в теорії еліт.
Але тим не менше колишні РСДРП, РКП (б) ВКП (б) і КПРС вирішили примкнути до Світовому уряду: ООН, Великій вісімці, G20 - Групу двадцяти, масонство, жідомасонство, Більдербергський клуб, ілюмінатів.
Але хороші на перший погляд хлопці виявилися ще тими діловарами і властолюбців і свій кодекс шанують:
Кодекс делоWARів і властолюбців.
1. Наїби ближнього.
2. Обсери нижнього.
3. Бреши, убивай, грабуй
4. Нахабство друге щастя
5. Гроші не пахнуть.
6. Кому війна, а кому мати рідна.
7. Загрібай жар чужими руками.
8. Переможців не судять.
9. Хто залишився в живих успадковує все.
10. Після нас - хоч потоп.
Діловари і властолюбці невтомні в глобальній війні бо:
ТОЙ ХТО ПЕРШИМ КИНЕ ЗБРОЮ, ХТО ВТОМИВСЯ ВОЮВАТИ - ТОЙ ЗАГИНЕ.
Немає коментарів:
Дописати коментар