пʼятниця, 23 лютого 2018 р.

GLOBAL PERMANENT WAR BORIS JOHNSON - ORIGINAL HAMMER !!! АЛЕ ПОЛЯНУ СІЧЕ ЧОТКО..

Authored article

Four years since the illegal annexation of Crimea: article by Boris Johnson

https://www.gov.uk/government/speeches/four-years-since-the-illegal-annexation-of-crimea-article-by-boris-johnson 
In an opinion piece published in European media, the Foreign Secretary marks 4 years since the events which led to the illegal annexation of Crimea.
On the night of 22 February 2014, the most powerful men in Russia gathered in the Kremlin and resolved to seize Crimea from Ukraine.
They would later make elaborate efforts to give their decision a veneer of legitimacy – including by staging a bogus referendum – but that meeting between President Vladimir Putin and his security chiefs was designed to seal the fate of Crimea’s people.
We know this because Mr Putin said as much. In a documentary for Russian television, broadcast in 2015, the President described the sequence of events.
He decided to grab Crimea during that conclave in the Kremlin 3 weeks before the sham referendum. All those claims about how he acted to protect the region’s people or uphold their wishes were, by Mr Putin’s own account, utterly mendacious.
So it was that Russia seized 10,000 square miles from Ukraine and broke the first principle of international law – that countries may not acquire territory or change borders by force.
Mr Putin formally annexed Crimea into the Russian Federation on 18 March 2014. Four years after that event, we should remind ourselves of the enormity of what happened and redouble our determination to stand up for our values and uphold international law.
Russia’s land grab in Crimea amounted to the first forcible annexation of the territory of a European country – and the first forcible redrawing of a European frontier – since 1945.
In the process, Russia broke so many international agreements that listing them all is a challenge. To select a few examples, Mr Putin trampled upon Article 2 of the United Nations Charter, the Helsinki Final Act and the Russia-Ukraine Treaty of Friendship.
He also broke Russia’s specific pledge, contained in the Budapest Memorandum of 1994, to respect the “existing borders of Ukraine” and “refrain from the threat or use of force against the territorial integrity or political independence of Ukraine”.
And after annexing Crimea Mr Putin went still further, igniting and vigorously fanning the flames of conflict in eastern Ukraine. To this day, Russia continues to deploy troops and tanks in a conflagration that has claimed over 10,000 lives and driven 2.3 million people from their homes.
Flight MH17 became another victim of this tragedy when a Russian missile launched from an area controlled by Russian proxy fighters blew this passing airliner out of the sky, killing 298 innocent people, including 10 Britons.
All the while, reports have emerged from Crimea of the oppression of the indigenous Tatar population and the harassment of those opposed to Russian annexation. Despite repeated calls from the UN General Assembly, Russia has refused to allow international human rights monitors to enter the peninsula.
In the end, the security of every nation depends on the essential principle that countries should not change borders or acquire territory by force. That is why the fate of Crimea matters to all of us.
We all have an obligation to stand up to Russia in a measured and resolute way. That means sustaining our Crimea-related sanctions against Russia for as long as the region remains under Kremlin control, and keeping further sanctions in place whilst the Minsk Agreements in eastern Ukraine go unheeded.
These measures are intended to demonstrate that no country, however large, can dismember its neighbour and break international law without consequence.
Nevertheless, while holding fast to our principles, we should engage firmly and purposefully with Russia. We need to communicate with clarity and directness our concern over the Kremlin’s actions.
There is no contradiction between dialogue and deterrence – indeed the one can reinforce the other – as I made clear when I visited Moscow in December. As permanent members of the Security Council, Britain and Russia also share special responsibility for international peace and security.
Our motto with Russia must be to ‘engage but beware’ and both halves of the formula should be pursued with equal resolve. But we must never forget the terrible consequences of that late night gathering in the Kremlin.Published 22 February 2018
БОРИС ДЖОНС ОРИГІНАЛЬНИЙ ХАММЕР.  
АЛЕ ПОЛЯНУ СІЧЕ ЧОТКО
Звірив оригіна і переклад в Українській правді..http://www.eurointegration.com.ua/articles/2018/02/23/7077929/
 Знайшов неточність Борис Джон говорить про 10000 кв. км , а В УП 2700 кв. км. ?
Вночі 22 лютого 2014 року найвпливовіші представники російської владної верхівки зібралися на зустріч в Кремлі. Саме там вони домовилися захопити український Крим.
Це вже згодом вони будуть старанно працювати над тим, щоби надати цьому рішенню видимість легітимності – в тому числі інсценувавши проведення фальшивого референдуму, – однак саме та нічна зустріч між президентом Володимиром Путіним та його силовиками мала на меті остаточно вирішити долю мешканців Криму.
Ми знаємо це, бо Путін сам про це розповів.
У документальній стрічці для російського телебачення, яка вийшла в ефір у 2015 році, президент сам описав послідовність подій.
Він вирішив відібрати Крим під час тієї таємної наради в Кремлі за три тижні до фальсифікованого референдуму. А усі подальші твердження, що він, мовляв, прагнув захистити народ регіону або виконати бажання тамтешнього населення, були – виходячи з особистого визнання Путіна – абсолютно брехливими.
Саме так Росія захопила 10 тисяч (насправді 27 тисяч) квадратних кілометрів української землі та порушила головний принцип міжнародного права, який каже, що держави не можуть силою збільшувати свою територію або змінювати кордони.
Путін формально анексував Крим до Російської Федерації 18 березня 2014 року. Через чотири роки ми повинні пригадати жахливість цього вчинку та подвоїти рішучість щодо захисту наших цінностей та підтримки міжнародного права.
Такого не було з 1945 року.
Захоплення Росією території Криму стало першим випадком силової анексії в Європі та першою спробою силою перекроїти європейські кордони від тих часів.
Вчинивши це, Росія порушила стільки міжнародних угод, що їх навіть складно перерахувати. Ось декілька прикладів: Путін розтоптав статтю 2 Статуту ООН, Гельсінський заключний акт та Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та РФ. Він також порушив зобов’язання, яке Росія взяла на себе у Будапештському меморандумі від 1994 року, а саме про обіцянку "поважати кордони України" та "утримуватися від загрози силою чи її використання проти територіальної цілісності чи політичної незалежності України".
Анексувавши Крим, Путін пішов далі, розпалюючи та активно поширюючи полум’я конфлікту на Сході України. До сьогоднішнього дня Росія продовжує постачати своїх вояків та танки у величезне полум’я конфлікту, яке вже забрало життя більше 10 000 осіб та змусило 2,3 млн людей залишити свої домівки.  
Рейс MH17 став черговою жертвою цієї трагедії, коли російська ракета, запущена з території, контрольованої проросійськими бойовиками, збила в небі пасажирський лайнер, забравши життя 298 невинних людей, включаючи 10 підданих Великої Британії.
Від того часу надходять повідомлення з Криму про репресії проти корінного населення, кримських татар та про залякування тих, хто виступав проти російської анексії. Незважаючи на постійні заклики з боку ГА ООН, Росія відмовляється допустити на півострів міжнародні правозахисні місії.
Насамкінець зазначу, чому настільки важливим є дотримання принципу: держави не мають силою змінювати кордонів або набувати територію силовим шляхом. Від того, чи буде світ дотримуватися цього принципу, залежить безпека кожної нації.
Саме тому доля Криму має значення для всіх нас.
Усі ми маємо зобов’язання зважено та рішуче виступити проти Росії. Це означає – підтримувати санкції, запроваджені проти РФ через анексію Криму, доти, доки регіон залишатиметься під контролем Кремля, а також зберігати подальші, сильніші санкції – доки не виконуються Мінські домовленості.
Ці кроки мають продемонструвати, що жодна країна, незалежно від її розміру, не може розчленувати свого сусіда та порушити міжнародне право без наслідків для себе.
Та разом з цим, чітко дотримуючись наших принципів, ми також маємо рішуче та цілеспрямовано співпрацювати з Росією. Ми маємо чітко та прямо говорити про наше занепокоєння діями Кремля.
І тут немає жодних суперечностей між діалогом та стримуванням. Навпаки, ці підходи можуть посилювати одне одного, і я наголошував на цьому під час свого візиту до Москви у грудні 2017 року.
Велика Британія та Росія як постійні члени Ради безпеки ООН несуть особливу спільну відповідальність за дотримання міжнародного миру та безпеки. Наше гасло у відносинах з Росією має бути таким: "співпрацюй, але будь уважним". При цьому обидві складові цієї формули повинні виконуватися однаково рішуче.
Але водночас ми ніколи не маємо забути про жахливі наслідки тієї зустрічі в Кремлі пізно вночі 22 лютого.

пʼятниця, 16 лютого 2018 р.

GLOBAL PERMANENT WAR Виверження величезного супервулкана

Підводний вулкан, що відповідальний за одне з найбільших відомих вивержень в історії, може викинути 32 кубічних кілометра лави.  Його вершина розташовується всього в 30 метрах від поверхні океану. Купол кипить, пузириться вулканічними газами і продовжує рости. Кальдера Кіка готує нове, знову перетворюючись на діючий супервулкан.  Супервулкан тим і відрізняються, що рано чи пізно обов'язково починають вивергатися.

Наприклад, є припущення, що разом з виверженням почнуться цунамі, і хвилі можуть дійти аж до Північної Америки. При таких умовах постраждаe населення Китаю і Японії. У підсумку, виверження погубить близько 100 мільйонів чоловік, ставши найбільшим в історії людства. 

До таких висновків прийшли дослідники з Університету Кобе, вивчивши гігантський лавовий купол, який існує під кальдерою Кікай, пише Science Alert.

Вчені вивчали кальдеру Кікай - кратер вулкана, чиє виверження 7,3 тисячі років тому призвело до загибелі культури Дземон на території півдня острова Кюсю.

Тоді вулкан вилив близько 500 кубічних кілометрів лави, погубив нею і розпеченими газами більше половини населення Японії. Вчені вважають, що така катастрофа може повторитися, але в набагато більшому масштабі.

 Вчені виявили всередині вулкана купол з магмою радіусом 10 кілометрів і висотою 600 метрів. Вони знайшли докази нової вулканічної активності під кратером.

За оцінками вчених, потужності такого утворення вистачить для того, щоб викинути близько 32 куб. км магми. Проте, найнебезпечнішим є не викид лави з купола, а масштабне супервиверження.

GLOBAL PERMANENT WAR ЯК ВИЖИТИ ПРИ СЕРЦЕВОМУ НАПАДI

Будь ласка, розішліть цю статтю, яка може врятувати життя людини

Уявіть, що зараз 19:25 вечора і ви йдете додому (звичайно на самоті) після надзвичайно важкого дня на роботі.

Ви дуже втомлений і засмучений. Раптово ви починаєте відчувати сильний біль у грудях, яка починає віддавати в вашу руку і підніматися до вашої щелепи. Ви знаходитеся всього лише в п'яти кілометрах від найближчої до вашого будинку лікарні. На жаль, ви не знаєте, чи зможете ви до неї дістатися. Ви проходили курс першої допомоги і непрямого масажу серця, але вчитель, який проводив курс, не сказав вам, як зробити його собі самому.
Як вижити при серцевому нападі, якщо ви один
Оскільки багато людей знаходяться одні в момент, коли трапляється серцевий напад, перед тим, як людина знепритомніє, у нього є всього близько 10 секунд, після того, як його серце починає битися нерівномірно і він починає відчувати, що зараз знепритомніє.

Однак такі жертви можуть допомогти собі багаторазовим і дуже енергійним кашлем. Перед кожним кашлем потрібно зробити глибокий вдих. Кашель повинен бути глибоким і тривалим як при відхаркуванні мокротиння з глибини легенів. Вдих і кашель повинні повторюватися приблизно кожні 2 секунди без перерв поки не настигне допомога або поки не відчуєте, що серце знову почало битися нормально.

Глибокі вдихи постачають кисень до легень, а кашляючi рухи стискають серце і підтримують циркуляцію крові. Стискуючий тиск на серце так само допомагає йому відновити нормальний ритм. Таким чином, жертви серцевого нападу можуть дістатися до лікарні.

Розкажіть про це якомога більшій кількості людей. Це може врятувати їхнє життя!

Кардіологи говорять, що якщо кожен, хто отримає це повідомлення, добровільно відправить його 10 людям, він врятує як мінімум одне життя.

середа, 14 лютого 2018 р.

GLOBAL PERMANENT WAR АН - 148 НЕ ВИТРИМАВ УДАР ОБ ЗЕМЛЮ НА ШВИДКОСТІ 800 КМ/ГОД.


ТЕЛЬ-АВІВ, 10 лютого після нанесення ударів в Сирії ізраїльський винищувач F-16 був збитий сирійською ракетою класу "земля-повітря". 
Ізраїль завдав  удар по силам Ірану і Сирії і буде і надалі відповідати на будь-які спроби заподіяти собі шкоду. 
«Кілька російських, які були найняті в якості воєнізованих підрядників, були серед більш ніж 100 людей, убитих авіаударом США на півночі Сирії минулого тижня, це підтверджують їхні друзі та сім'ї», - йдеться в сюжеті CNN.
«Чоловіки працювали на російську приватну військову компанію під назвою" Вагнер ", яка послала сотні приватних контрактників в Сирію, щоб допомогти російським військовим і проурядових сил».
На відео нижче показано, як ракети потрапляють спочатку в танк Т-72, ​​а потім в артилерійську гармату з розрахунком. Крім того, в лівому кутку видно вантажівка «Урал».
Відзначимо, експерти стверджують, що на кадрах показана позиція 122-мм гаубиці М-30 зразка 1938 року, з чого можна зробити висновок: найбільш імовірно, це не російська позиція. 
Кому належить танк - також визначити не представляється можливим.
У сюжеті CNN також говориться, що на позиції «сирійських демократичних сил» наступали близько 500 сирійських військових, американським вогнем було вбито близько 100 атакуючих, після чого інші відступили до Євфрату.


Цікаво, що недобросовісні пропагандисти в Росії третій день заявляють про загибель 600 російських ЧВКшніков в ході цього зіткнення під Дейр Ез-Зором, таким чином вони в 5 разів переплюнули навіть пропаганду Вашингтона щодо загального числа втрат і в сотні разів щодо втрат серед російських сил.
Скоро іудейське свято Пурим, яке  святкують 14 і 15 числа місяця Адара за єврейським календарем. В 2018 році свято випадає з 28 лютого - 1 березня, але, як і всі іудейські свята він починається напередодні з заходом сонця.
11 лютого 2018 року, об 11. 29 годині пропав зв'язок з екіпажем, рейсу 703 "Москва-Орськ"  пасажирського літака "Саратовських авіаліній" Ан-148-100В 

реєстраційний номер RA-61704, серійний номер 40-06 / 02-04). "Ан-148" зазнав аварії після вильоту з Москви, аеропорту "Домодєдово" до м. Орськ. 
Орськ - місто обласного підпорядкування в Росії, міський округ в Оренбурзькій області. До цього часу в м. Орськ є три адміністративні райони: Ленінський, Жовтневий, Радянський. Загальна площа міста - 621,33 км, за цим показником Орськ входить в десятку міст Росії з найбільшою площею. Чисельність населення - 230 414 чол. (2017). Місто розташоване в 286 км від Оренбурга. На заході Орськ практично межує з Новотроїцьким: відстань між містами 8 кілометрів. 
Орськ - другий за чисельністю населення і по промисловому значенню місто Оренбурзької області.
 В 1847 - 1848 роках  в Орській фортеці  проходив рядовий третьої роти п'ятого лінійного батальйону Шевченко, засланий із забороною писати і малювати. 
Аварійна ситуація почала розвиватись ситуація почала розвиватися приблизно через 2 хв 30 сек після відриву на висоті близько 1 300 метрів і приладової швидкості 465-470 км/год", при вже включеному автопілоті, стали з'являтися розбіжності в показаннях швидкості від першого приймача повного тиску і аналогічного резервного приладу.
Через 25 секунд розбіжності досягли близько 30 км/год, і з’явилась команда екіпажу порівняти швидкість за приладами.
 Через 50 секунд, на висоті близько 2000 метрів, ця команда була зареєстрована знову. Після  чого екіпаж відключив автопілот.  Весь подальший політ проходив у ручному режимі.     Датчик швидкості - це трубка Піто.
Вимірює швидкість повітряного потоку. По ній визначають так звану повітряну швидкість руху літака. Якщо відбувається обмерзання, то показання швидкості занижуються. Якщо вона повністю забивається, то швидкість дорівнює нулю - немає ніяких свідчень. І, звичайно ж, це вводить в оману екіпаж, і може викликати різні неправильні дії екіпажу. Вони бачать, що швидкість низька, починають додавати обертів, намагаються збільшити швидкість. При цьому швидкість може підійти до граничних меж, яких не можна допускати. Автопілот використовує для керування літаком показання цих датчиків. Відповідно, якщо вони неправильно дають йому інформацію, то він робить неправильні дії.


В параметричному реєстраторі збереглися записи 16 польотів, в тому числі останнього.  Попередній аналіз інформації показав, що під час фатального польоту був вимкнений обігрів всіх трьох, так званих приймачів повного тиску, або просто датчиків швидкості. Ботові комп'ютер двічі відправляв пілотам команду порівняти дані всіх датчиків. Після другого повідомлення екіпаж відключив автопілот і взяв керування на себе. Тоді один прилад фіксував швидкість майже 600 кілометрів на годину, дані на іншому впали до нуля. Після переходу на ручне управління і трапилася катастрофа.
Перед зіткненням із землею швидкість Ан-148, за даними першого приймача повного тиску почала інтенсивно рости і до моменту зіткнення склала близько 800 км/год, а показання швидкості другого приладу продовжували бути рівними нулю.

Саме обмерзання датчиків швидкості назвали причиною аварії літака Airbus в 2009 році над Атлантикою, тоді лайнер компанії Air France летів з Ріо-де-Жанейро в Париж.
А в 2011 році під Бєлгородом під час навчально-тренувального польоту розбився Ан-148 через поломку покажчика швидкості. Тоді пілот намагався компенсувати ілюзорне падіння і збільшував швидкість, поки у літака не загорілися двигуни і він не став почав розвалюватися в повітрі.
Існує версія ніби пасажирський літак Ан-148 «Саратовских авіаліній», що розбився в Підмосков'ї, перед падінням зіткнувся з вертольотом «Пошти Росії». 
Неподалік від місця падіння літака Ан-148 у Раменському районі Підмосков'я знайдені уламки другого повітряного судна. Інший співрозмовник не виключив, що цим судном міг виявитися вертоліт, і припустив, що вони могли зіткнутися в повітрі.
Професор Гарвардського університету Лоуренс Трайб, відомий своїм негативним ставленням до президента США Дональда Трампа, заявив 12 лютого, що серед загиблих пасажирів літака, що розбився 11 лютого був і джерело інформації для компромату на главу Білого дому, - повідомляє The Daily Caller.
Відповідну заяву він зробив 12 лютого на своїй сторінці в Twitter. За його словами, серед загиблих був Сергій Мілліан, який був, за твердженням Трайб, джерелом інформації для досьє на Трампа.

«Серед загиблих в трагічній авіакатастрофі вчора: Сергій Мілліан, друг Пападопулоса, який відправив Кушнеру електронного листа і, за деякою інформацією, був одним з джерел наклепів в досьє про змову Трампа з Росією», - написав Трайб, маючи на увазі радника Трампа в президентської кампанії Джорджа Пападопулоса, а також зятя глави Білого дому Джареда Кушнера.

«Можливо, це просто збіг», - додав він, намагаючись, по всій видимості, вказати на те, що трагедія була організована для усунення джерела досьє на Трампа.
Голові кабінету міністрів Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху пред'являть звинувачення у хабарництві і втрати довіри. 
На цьому наполягла поліція країни.
Розслідування у справі прем'єр-міністра велося 14 місяців. Правоохоронці виявили два епізоди - «справа про подарунки» і «справа про« Едіот Ахронот ». Перше стосується цінних подарунків, які Нетаньяху нібито брав від різних бізнесменів. Друга справа про його договорі з видавцем «Едіот Ахронот» Арнон Мозесом про забезпечення інформаційної підтримки політичних цілей глави кабміну в обмін на законопроект, який дозволив би послабити конкуруюче видання, передає The Jerusalem Post.
Поліція рекомендувала висунути обвинувачення Мозеса і голлівудському продюсеру Арнон Мілчану, який, нібито, дарував подарунки прем'єру.

понеділок, 5 лютого 2018 р.

GLOBAL PERMANENT WAR ЖИТТЯ В КРИМУ.

Був такий радянський анекдот: прийшов мужик в поліклініку і на питання лікаря:
«На що скаржитесь?»
 Відповів: 
«Я бачу одне, а чую інше»

З кранів у Красноперекопськ йде «фактично морська вода», визнала окупаційна російська влада. Це пов'язано з засоленням підземних горизонтів після закриття Північно-Кримського каналу. Грошей на опріснення води для району немає. На сьогодні найбільш вододефіцітними регіонами Криму, як і раніше залишаються Східний Крим, Керч, Феодосійської-Судакський регіон. Є також проблеми з водою в Ялті і на Південному березі Криму. 


До Другої світової війни, коли не було каналу, в Криму жило близько 1 100 000 чоловік. Причина незаселеними Криму була проста: в Криму немає великих річок і великих запасів прісної води. 
Після війни населення Криму становило 379 тис. чоловік, правда, з урахуванням того, що до цього було депортовано все кримськотатарське населення. І тим не менше, задумайтеся про цифру - 379 тис. проти  близько 2,5 млн. в 2013 році. 
Фактично Крим був посушливим степом з солончаками. Основне населення було по на Південному березі Криму і в районі Бахчисарая.
Причина нечисленності післявоєнного Криму до неподобства проста - була заселена лише вузька приморська смуга, та ще передгір'ях Кримських гір. Тому що тільки тут відбувалося накопичення опадів в горах, які джерелами і річками, стікаючи до узбережжя і в долини, давали людям прісну воду.
Вся решта території представляла собою великі солончакові степи не тільки не придатні для сільського господарства, а й для хоч трохи існування людей, оскільки прісної води в степовому Криму не було. Взагалі. Зовсім. В колодязях і свердловинах - були соляні розсоли. Власне, як і належить бути на посушливому і жаркому острові, оточеному з усіх боків морем.
Після входження Криму до складу Української СРСР у 1954 році почалися позитивні зміни в економіці півострова. 
Була побудована Сімферопольська ТЕЦ і тролейбусна лінія, що з'єднала Сімферополь, Алушту і Ялту. 
Окрім того, 1963 року було завершене будівництво Північно-Кримського каналу. Завдяки цьому обводнювально-зрошувальному каналу забезпечувалось 85% потреб Криму в прісній воді. 
Є такий термін, називається він «розсоленням» грунтів. Якщо довго-довго лити на солончаки прісну воду, то солі поступово будуть з грунту вимиватися, а над підземними розсолами сформується купол прісної води, що перешкоджає зворотному капілярному засоленню. Грунт стане придатним для сільськогосподарського використання, а з прісного купола можна буде відбирати деяку кількість води для питного водопостачання. Значить, можна обробляти поля, сади і виноградники, будувати села, завозити людей.
Площа зрошуваних земель збільшилась втричі. Посушливий степ поступово перетворювався, почали вирощувати рис, на півострові з'явилось рибництво, а виноградники і сади виникали там, де раніше їх не було. Збільшувалась кількість сільських жителів, будувались нові населені пункти.


Проблема в тому, що вапняки-ракушечники, набиралися водою і в них акумулюється прісна вода, яка стікає з гір,  мають дуже високу водопроникність. Якщо зима вдалася, карстові печери наповнюються водою. Поки вони заповнювалися прісною водою, від опадів і Кримського каналу, тиск  прісної води не давав проникнути в їх товщу росолам з лиманів або з інших водних горизонтів. А от коли свердловини стали відсмоктувати воду,  все     змінилося, солоні води отримали доступ в прісні водні горизонти.
Якщо видобувається з свердловини води більше, ніж у неї прибуває природним шляхом, то через це може знижуватися водоносний горизонт сусідніх свердловин: виникає те, що фахівці називають «депресійною лійкою». Її площа може досягати 100 квадратних км – такі явища спостерігалися поблизу Керчі та в районі курортної Миколаївки.

Проблема постачання півночі півострова питною водою виникла після перекриття Україною Північно-Кримського каналу в 2014 році. 

Зараз воду для жителів постачають з артезіанських джерел. В воді зафіксовано вміст хлоридів 858,9 міліграма на літр (при нормі 350), загальна мінералізація 2462 (при нормі 1000) і загальна жорсткість 25 мілімоля на літр (при нормі 7,0). Мінералізація в Красноперекопському районі перевищує норму в п’ять-шість разів.
Крім громадян, високу потребу в прісній воді відчувають великі хімічні підприємства, «Кримський титан», «Кримський содовий завод» і «Бром». За прогнозами міністра промислової політики республіки, вони забезпечені водою з підземних джерел максимум на два роки.

Для вирішення проблеми пропонувалося побудувати опріснювальну станцію, але проект поки не реалізується через його високу вартість (близько 50 млрд рублів) і відсутності інвестора. На даний момент влада Криму зупинилися на варіанті з перекиданням прісної води з Тайганського водосховища: частково по руслу Північно-Кримського каналу, частково по трубопроводу.
 На основі відкритих даних колишній помічник першого віце-прем'єра РК Володимир Гарначук в 2016 році прогнозував, що частину жителів Криму неминуче доведеться відселяти на материк через зростаючу нестачу прісної води.
Напоїти нинішнє населення півострова без Північно-Кримського каналу в поточних умовах неможливо, вважає він.
Нагадаємо, що по Північно-кримському каналі до його блокування Україною з Дніпра в Крим надходило 1 мільярд кубометрів води на рік. 
80 мільйонів кубів з цієї води йшло на поповнення водосховищ. Решта вода йшла на сільське господарство. 
При цьому, обробляти землі було неможливо без поливу. Цю проблему вирішили каналом і дніпровською водою. Пішло понад 15 років для того щоб знесолити грунт і підвищити рівень прісних грунтових вод. І ось знову в рисових чеках будяки.
 Однак після закриття поставок води проблему тимчасово вирішили за рахунок розконсервації підземних сховищ води. Але баланс різко змістився і тепер рівень підземних вод постійно знижується. Якщо в 2014 році на півострові нараховувалося 140 тисяч гектарів зрошуваних угідь, то зараз - 17 тисяч гектар. Повністю припинилася вирощування рису, так як для рисових чеків потрібно багато води 
 У зв'язку з тим, що землі перестали проливати, вже почалося капілярне засолення грунтів. У північному Криму воно росте швидкими темпами. Уже через два роки, за словами фахівців, північ і центр Криму перетвориться спочатку в солончакові плями, потім в пустелю. 
 Засолення свердловин і водопроводів північного Криму морською водою набуло зримих форм в минулому році, коли жителі Красноперекопська стали знаходити в трубах у себе вдома пробки з водоростей.

 В цілому за три роки Крим втратив 74% джерел прісної води. Кожна людина в середньому випивває три літри води в день. Тобто приблизно 6 000 000 літрових пляшок води. За рік це 
6 000 000 х 365 = 2 190 000 000 літрів тільки для пиття. Так чи інакше, через рік, два, три, п'ять ... Крим без української води повернеться до свого первісного вигляду - солончаки, випалена сонцем пустеля, верблюжі колюки. 
Щодо туризму:
Тільки в офіційних туристичних установах Криму, які реєструють свою діяльність, в 2013 році відпочило понад 7 мільйонів громадян. 
5 млн. осіб з України і 2 млн. Осіб з інших країн. 7 000 000 х 3 = 21 000 000 пляшок води в день. За 150 днів літнього сезону 3 150 000 000 літрових пляшок води. В 2013 році Криму  кожен українець залишив мінімум від 1500 до 5000 грн. В середньму 3000 х 7 000 000 = 21 000 000 000 грн. інвестицій в приватний і державний  сектор. 


Хоча, кому потрібно все це сільське господарство, рисові чеки, виноградники, риби і фермерство, веся подоба туризму, пляжі і легка промисловість на півострові ?
Крим захопили лише з однією метою - створити військову базу площею 27 тисяч квадратних кілометрів?