Епохальний момент. Кінець суперечки через значення слова "оукраина".
Юрась Коновченко | 23.01.2012 11:45
Любі, друзі! Всі, хто читає зараз ці рядки! Не знаю, чи відчуваєте ви при цьому епохальність моменту, але він справді таким є! Збулась мрія всього прогресивного людства: зараз буде покладено край багаторічній суперечці між українофілами та москвофілами в питанні, що ж означає оце славнозвісне "оукраина" в літописі під 1189 роком!...
Отже, "ураїнофільська" партія щиро вважає, що ""оукраина" в літературних і історичних пам'ятках 12 – 15 століття означало свою землю, рідний край. Аналогом є німецьке слово Inland (Вкраїна), яке означає внутрішня, своя земля. Вкра́їна (Укра́їна, Укра́йна) – це споконвічно руські землі (внутрішні землі). Все інше – це приєднані землі. Термін Вкраїна використовувався, аби протиставити Русь споконвічну Руси приєднаній.
Слід зауважити, що не можна тлумачити букву "У" як "біля", що намагаються робити російські дослідники. Такий підхід конфліктує із семантикою української мови (а також – білоруської, польської, чеської), в якій "У" тлумачиться тільки як "в", "у середині".
За деякими версіями слово означає кордон, пограниччя, пограничну країну (індоєвропейський корінь – (s) krei 'відокремлювати, різати'). Водночас ця остання версія (яка активно підтримується рядом сучасних російських вчених і політиків) досить сумнівна, оскільки "витісняє" Київ (визнаний центр "руських земель") і його землі на якусь уявну "границю", "пограниччя". Кожен народ відчуває себе центром Всесвіту й не може позиціонувати себе відносно якоїсь іншої землі, а тільки інші відносно себе."
"Москвофільська" ж партія, не менш щиро, думає, що ""Украина" происходит от древнерусского оукраина, "пограничная область", которое часто применялось к пограничным землям Руси. А в русской литературе вплоть до конца XIX столетия слово "украйна" использовалось в значении "предел, находящаяся у края земля".
По другой версии, распространнной в украинской исторической науке, а также в среде украинского народа, название "Украина" происходит от слова "край", "краина" (укр. "країна"), то есть просто "страна", "земля заселённая своим народом", а "украинец" означало "соотечественник". При этом утверждается, что термины "україна" и "окраїна" всегда чётко различались по смыслу, что опровергается многочисленными первоисточниками. Впервые слово "оукраина" со значением "пограничная область" используется в Ипатьевской летописи, запись датируется 1189 г."
І невідомо, скільки століть ще точилась би ця суперечка, якби не зусилля трьох (в усякому разі, ми знаємо про цих трьох) людей.
Перша людина – Михайло Василевич. Це русин зі Сянока в Галичині (Лемківщина). Відомо, що він працював над перекладом і переписуванням Пересопницького Євангелія (1556 р). А керував цією працею пересопницький архімандрит Григорій – освічена людина, знавець багатьох мов. Як відомо, "пам'ятка містить унікальний матеріал для вивчення історії української мови на всіх її рівнях та взаємодії народнорозмовних і книжних елементів в українській літературно-писемній мові XVI ст. У ній чітко проступають риси живої народної мови."
Третя людина – це український вчений, митрополит, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, історик церкви, педагог Іван Огієнко (церковне ім'я Ілларіон).
Саме він звернув увагу на те, що "церковнослов'янське "пріиде в предЂль (грецьке огіа = краї) іудейскія" укладачі Пересопницького Євангелія переклали як "пришоль въоукраины иоудейскыя" (тут нагадуємо читачам, що лігатура "оу" читається як "у")!
"Пересопницька Євангелія 1556-1561 років, рукописна, Матвія розділ 19. Тут слово "україна" – земля, край, область."
Треба зазначити, слово "оукраина" не зустрічається в словниках церковно-слов'янської мови, нема його також і в сучасній болгарській мові.
Отже воно є місцевим: руським-українським. І припустимо, що "редакційна колегія" Євангелія, вважала слово "оукраина" синонімом, народнорозмовним відповідником церковнослов'янському (тобто болгарському) слову "предЂл", саме тому й використали його під час перекладу.
Тож нам залишилась лише справа техніки: дізнатись як в ті часи русини тлумачили це болгарське слово!
Памво Беринда, в своєму "Лексиконі словеноросському" (церковнослов'яно-руському перекладному словнику), 1626р., розтлумачує русинам болгарське слово "предЂл": болгарським же словом "граница", польским словом "крисъ" (край) і руським словом "повЂт" (повіт) (знову ж, нагадуємо, що в руській мові "Ђ" (ять) читається на український "манЂр" – як "і").
ПредЂл – граница, крисъ, повЂт
Анонімний автор русько-церковнослов'янського словника "Синоніма словеноросська" перекладає читачам на болгарську:
ПовЂть – страна, прεдЂлъ
Краина – страна
Граница – прεдЂлъ
Сторона – страна
Тут ми зустрічаємо інше болгарське слово "страна", яке Памво Беринда розтлумачує русинам так:
Страна – повЂт, сторона, краина
Як ми бачимо, все обертається навколо, тих же самих, сучасних українських "смислів":
ПредЂл – граница, страна, повЂт, сторона, краина.
Цікаво, а як же тлумачать слово "предЂ л" сучасні болгарські словники? І ось тут на нас чекає справжня сенсація!!!
ПРЕДЕЛ, мн. предели, м. 1. Мислена линия, която ограничава пространство или време; граница, рамка. Извън пределите на града. 2. Само ед. Крайна степен; праг. Предел на търпението. • Родни предели. Страна, област!!!!
ГРАНИЦА, мн. граници, ж. 1. Разделителна линия между териториите на две държави, две области, местности и др. Държавна граница. В границите на града. 2. Прен. Мислена линия, преграда между две явления. На границата между живота и смъртта. 3. Прен. Предел, допустима норма. Това минава всякакви граници на приличието. // прил. граничен, гранична, гранично, мн. гранични. Гранична застава. Гранична линия. Гранично явление. • Зад граница. В чужбина.
ОБЛАСТ, областта, мн. области, ж. 1. Най-голямата административно-териториална единица в нашата държава. Ловешка област. 2. Част от повърхност. Полярна област. 3. Зона, район, в който е разпространено нещо. Планинска област. 4. Място и близките до него части от тяло или предмет. В областта на сърцето. 5. Клон от наука, дейност, занятие. Нова научна област.
РАЙОН мн. райони, (два) района, м. 1. Място, местност, обособени според някакви свои особености – географски, икономически, геологически, метеорологически и пр. Промишлен район. Земетръсен район. 2. Територия, обхваната от някаква дейност, от някакво явление, действие. Район на снеговалежи. Район на бедствие. 3. Административно-териториална единица в голям град. // прил. районен, районна, районно, мн. районни.
СТРАНА мн. страни, ж. 1. Място, разположено в посока от нещо или от някого. От едната му страна имаше път, от другата – ливада, от третата – река, от четвъртата беше планината. 2. Държавата, обикн. като територия; край. Близки и далечни страни. 3. Ограждаща линия. Страните на триъгълника са различни...
КРАЙ, краят, края, мн. краища, (два) края, м. Област, район. Не съм от този край. Ще се завърна в моя край. Планински край. • Роден край. 1. Област, в която съм роден. 2. Родна страна.
Як ми бачимо, тлумачення болгарами слова "предел", повністю, просто на 100%!!!, співпадає з тлумаченням українцями слова "україна"!!!
Тут і кордон, тут і країна, тут і частина поверхні, тут і адміністративно-територіальна одиниця, тут і рідна країна, тут і своя сторона, і край в якому народився!
Саме тому, щоб якнайточніше передати зміст болгарського слова "предЂл", укладачі Пересопницького Євангелія й обрали давнє народне руське слово "оукраина"!
Тож, якщо ми бачимо слова "оукраина", "вкраїна" в середньовічних руських текстах, то ми, в першу чергу, маємо звертати увагу на контекст, в якому ці слова використовуються. "Оукраина" може означати "кордон", а може означати й "земля, область, край, країна"... а може і все зразу, коротше, одним словом – "Україна". Але, в жодному випадку, слово"предЂл/оукраина" не тлумачиться словниками як "окраїна, прикордонна область"!
Отже, для повноти картини, нам залишилось тільки з'ясувати, як тлумачать церковнослов'янське слово "предЂл" російські джерела. І тут на нас чекає ще одна сенсація!
"Полный церковно-славянский словарь" Г. Дяченка (1900 р.) дає таке тлумачення слова "предЂл"
Виявляється, розуміння росіянами цього терміну є неповним і обмежується поняттям "граница"!
Цікаво, що В. Даль, в своєму словнику (1863 р.) дає ще повне тлумачення цього терміна:
ПРЕДЕЛ м. начало или конец, кон, межа, грань, раздел, край, рубеж или граница; конец одного и начало другого, в смысле вещественном и духовном. Пределы государства, рубежи, границы... Китайские пределы, страна, земля, государство, окруженное пределами...
Пізніші ж російські словники вже не дають зовсім тлумачення "предел – страна, земля, государство" або подають це значення як поетичне та застаріле.
А ось як В. Даль подає слово "украйный":
УКРАЙНЫЙ и украинный. крайний, у краю, на краю чего находящийся; дальний, пограничный, порубежный, что на крайних пределах государства, Сибирские города встарь зывались украйными. А город Соловецкой место украинное, Акты. Украй, украйна, область с краю государства или украйная. Латины взяша украины неколико псковских сел, стар. Даже до украины нашей страны молдавской, стар. На украине, на студеном море, стар. Ныне Украиной зовут Малую Русь...
Але, в той же час, він не знає слова "окраина"... Форма "окраина" не відома і в давньоруських текстах. Не знають її церковнослов'янські лексикони й словники, але вона присутня в сучасній болгарській мові:
ОКРАЙНИНА мн. окрайнини, ж. 1. Погранична област. 2. Крайна част на населено място. Живея в окрайнините на града.
І ось тут ми робимо фундаментальний висновок. Якщо семантика руського-українського "україна" відповідає болгарському "предел", то московське-російське "украйна" семантично споріднене з абсолютно іншим болгарським словом "окрайнина".
А якщо по простому, то росіяни й українці вкладають в це слово різний зміст, по різному його відчувають і розуміють! Власне, схожістю написання все й закінчується. Відтепер це доведено науково.
Ось ця схожість написання і була причиною багаторічних суперечок! Але з цього моменту все скінчилось!
І коли ми вже розставили всі крапки над "ї", залишилось хіба що спитати: " А, власне, на якій підставі росіяни виводять етимологію українського слова "україна" на основі російської мови?" Особливо розчулюють, своєю дитячою безпосередністю, слова штибу "Классический "толковый словарь живого великорусского языка" Даля (издание 1865 года), объясняя это слово, приводит такие примеры..." або "по другой версии, распространнной в украинской исторической науке, а также в среде украинского народа...". Це, без сумніву, "нове слово" в лінгвістиці! Все одно, що виводити етимологію імені Хуан на основі російської ненормативної лексики. Або, як в тому українському анегдоті, на основі української мови тлумачити російське слово "сравні". Буде весело, але чи можна сприймати результати цих "досліджень" серйозно... Так само і з "Україна – это пограничная область"...
Отже, ця дурна суперечка через тлумачення слова "оукраина" залишилась в минулому, тож ідіть і рознесіть цю євангелію (благую вість) інтернетом (це я до того, що копіпаст вітається).
А чергову "образованщіну", яка вам надумає розповідати, що ""Украина" происходит от древнерусского оукраина, "пограничная область", которое часто применялось к пограничным землям Руси" або що "в русской литературе вплоть до конца XIX столетия слово "украйна" использовалось в значении "предел"", посилайте на... ну, як мінімум, на цю сторінку
Немає коментарів:
Дописати коментар