GLOBAL PERMANENT WAR ЛОГІЧНИЙ КАЗУС. КОЛИ ПОМРЕ ВОЛОДИМИР ПУТІН. НЕ КОЛИ, А ДЕ ? ТОЧНО НЕ ЗА БАРОМ.

Два твердження:
Багато людей будуть сумувати, якщо в 2018 році помре Володимир Путін.

Багато людей будуть сумувати, якщо в 2018 році не помре Володимир Путін

ЦІ ТВЕРДЖЕННЯ ПРАВДИВІ І НЕ СУПЕРЕЧЛИВІ.

КОЛИ Ж ПОМРЕ ПРЕЗИДЕНТ РФ ВОЛОДИМИР ПУТІН ВАЖКО СКАЗАТИ ?!
АЛЕ ТОЧНО НЕЗАБАРОМ.
НАЙКРАЩЕ, ЯКЩО ВОЛОДИМИР ПУТІН ВІДІЙДЕ В ПОТОЙБІЧНИЙ СВІТ ПІСЛЯ ТОГО, ЯК ЗАРЕЄСТРУЮТЬСЯ ВСІ КАНДИДАТИ В ПРЕЗИДЕНТИ РОСІЇ НА ВИБОРИ В 2018 РОЦІ, ПІДЧАС АГІТАЦІЙНОЇ КОМПАНІЇ І БАЖАНО НЕ ПІЗНІШЕ ЧИМ ЗА ДВА ТИЖДНІ ДО КІНЦЯ ВИБОРЧОЇ КОМПАНІЇ.
КАНДИДАТАМИ В ПРЕЗИДЕНТИ РФ ЗАРЕЄСТРУВАЛИСЬ ПОКИ ДЕГЕНЕРАТИ:
1. СОБЧАК

2. ЯВЛИНСЬКИЙ

3. ГРУДІЛІН

4. ПУТІН

 P.S.
ЯКЩО ВОЛОДИМИР ПУТІН ЗАКІНЧИТЬ СВІЙ ЗЕМНИЙ ШЛЯХ 7 БЕРЕЗНЯ 2018 РОКУ, ЦЕ БУДЕ ПОДАРУНОК ЖІНЦІ.
А У ВОЛОДИМИРА ЖИРИНОВСЬКОГО З`ЯВИТЬСЯ РЕАЛЬНИЙ ШАНС, ХОЧ  НЕ НА ДОВГО, СТАТИ ПРЕЗИДЕНТОМ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ.
     ЖИР-ЦАР - ЦЕ ПРИКОЛЬНО !

АЛЕ НАДІЇ МАЛО,  ПУТІН ВЖЕ ПОМЕР!

ВОЛОДИМИРУ ЖИРИНОВСЬКОМУ ПОТРІБНО ЗАБИТИ ВСІХ ДВІЙНИКІВ.

ХІБА ДВІЙНИКИ ОДИН ОДНОГО ПЕРЕДУШАТЬ АБО  ПОСТРІЛЯЮТЬ.

GLOBAL PERANENT WAR. À la guerre comme à la guerre.

З 988 року з територій України по містах, селах, хуторах йде перманентна проповідь любові до ближнього, методом відрізання голови ближнього або расп`яттям ближнього на хресті. Проповідуєтся Любов до ближнього вже палаючого на багатті.
Любов до ближнього в розстрільному підвалі, тюрмі.
Тільки совітському, комуно-більшовицькому  ГУЛагу, німецьких концентраційних, націонал-соціалістичних таборах  любов до ближнього не проповідували.
ЦЕ БУЛО ПРИНАЙМІ ЧЕСНО. ЯКА МОЖЕ БУТИ ЛЮБОВ ДО БЛИЖНЬОГО ?
Проповідь любові до ближнього лунає уже більше 2000 років, а любові і нині, щось не видно.
Людина може забити людину, як кажуть  греко-кремлівські релігійні мракобіси-ортодокси: "Ни за грош, ни за денежку, ни за копейку, ни за понюшку табаку, ни за щепотку табаку."
Забити людину за занюх кокаина, це вже ніби й не дарма.

Ти відразу потрапиш в яблучко. якщо розумієш:

ЙДЕ GLOBAL PERMANET WAR і саме проти тебе українця, українки, твоїх дітей, твого минулого, теперешнього і майбунього когнітивного та життєвого простору.
Не тіш себе ілюзією тиші, високим, синім небом, стрекотанням комах,  співом птахів. і білосніжними посмішками діловарів і властоюбців, політиків і керівників, журналістів, літераторів, колег по роботі, сусідів.

У кожного з них свої таємні бажання, глибоко приховані комплекси і психопатії, про які ти навіть і не здогадуєшся. Вони довго тренуються перед дзеркалом  і проходять різні вишколи. Їх показують по ТБ.

Вони посміхаються. Біла сорочка, білозуба посмішка. Вони читають дітям казки, а в цей час рушаться будівлі, гинуть прості люди. Віни їдять гамбургери, а в цей час йдуть арешти.
Вони знають, що відбувається, а ти ні.
Вони готові! 
А ти?
Ти готовий щохвилини до війни?
Біжить собак ...
Ти готовий відбити напад?
 Бреде самоопущений БОМЖ. Або просто п'яні, обкурені дебіли.
Ти готовий до опору ?
Дивись хроніку з Киргизії, з Тегеранана, з Москви, Лугандона, Криму, Сирії.  ...
Люди поспішають у своїх справах і раптом БУМ.
Ти готовий до БУМ?
А вони, ті хто БУМ таємно готували, готові!

Їм прикольно дивитись як ти розриваєшся на куски.
Вони хочуть. щоб ти був не готовий, розгублений, наляканий і тоді, після БУМ, коли тебе контузить, відірве руку, ногу, осліпить, обпече вони проявлять до тебе любов ...
Принесуть чаю, байкову ковдра, дадуть укол або таблетку
Вони готові. Вони знають що роблять. А ти ні.
Раптом починають сипатися бомби. Ти готовий?
Ось іде, переповнений любов'ю до тебе,  обмотаний динамітом веселий чолоік чи жіночка.
Ти готовий?
А він готовий в рай!
ЩО РОБИТИ ?
Нічого особливого робити не потрібно. Потрібно бути готовим до негайної війни. 
Війна кожного, особисто, не повинна застати зненацька.
Війна може проявиться в під'їзді будинку, в ліфті, квартирі, на вулиці, парку, лісі, озері, на танцмайданчику, в барі, ресторані, театрі,, цирку, в вцеркві  і саме там де ти не чекаєш.
Не важливо, як одягнений чоловік у військовий камуфляж чи костюм, на голові в нього чалма, чи шляпа, балаклава, чи окуляри. Це може бути гарно вдягнутий, на вигляд добрий та вихований дідусь, бабуся, дядя, тьотя або якийсь малорослий нікчемний грязнуля  ...
Будь-який одяг та аксесуар -  це камуфляж ...
Важливо знати кругом йде війна і бути готовим.
Що для цього потрібно?
1. Таємно освоювати способи ведення війни, вивчати військову справу.
Твої дослідження в цій області повинні бути таємницею для оточуючих. Адже ти не знаєш поки хто друг, а хто ворог.
2. Веди щоденник спостережень. Створи тайнопис. Створи свій стиль війни. Вивчай та тренуйся. Людина в погонах, військовий, поліцай, прокурор, суддя, тобі не товариш.
Він товариш свого командира.
Піп, рабин, ксьондз, мула - тобі не наставник, він на твоєму страху заробляє гроші.
Може здатися, що параноя, але це лише спочатку.
Це  як вчитися плавати або їздити на велосипеді.
На гуртки, секції, семінари, лекції ходити потрібно, але тільки щоб осягнути ази.
ПАМ`ЯТАЙ!  ВСІ ТРЕНЕРИ ТАЄМНІ АГЕНТИ ВІЙНИ!Далі роби все сам.
Спостерігай. Фіксуй. Веди облік ! Аналізуй. Синтезуй. Роби висновки. Не вір. Не бійся. Не проси. Дій !
Навчися жити війною.
Подумай уважно про диверсіно-терористичне сьогодення. Про гібридну війну. Ти лежиш на пляжі, читав книжку, ходив  у кіно, а є люди, які заклопотано схились над картами, втупили погляд в монітор компьютера, чистять і змажуть зброю, роблять вибуховий пристрій. Є багаті люди, які пропили свої внутрішні органи і для них шукають твою печінку, нирки, легені, серце.
Не лінуйся жити.
Подивися фото, відео прості люди пили пиво чи каву, вели розмову з жінкою чи хлопцем.   Жоден з них і не думав вмирати. Просто вийшов купити буханець хліба, чи води ...
Розумієш?
Багаті приколюються і веселяться. Щоб побачити тебе розірваного на шматки і побачити, як ти харкаєш власною кров`ю діловари і властолюбці платять кореспондентам по $ 50 000 в місяць
ВІЙНА ДЛЯ БOГАТИХ БУДЕННА РОЗВАГА І ДОБУВАННЯ ХЛІБА НАСУЩНОГО.
GOOD LUCK!

HAPPY NEW YEAR !

Окрім того, що набрав він 

На війні всього без ліку, 
Ще король йому в подяку 
Надгороду дав велику.

Сила статків та маєтків! 
Вже Бертольдо граф заможний! 
Він живе в свойому графстві, 
Наче сам король вельможний.

Та околиця, де жив він, 
Вся була йому віддана, 
Люд увесь в тім краю мусив 
Узнавать його за пана.

Тож спочатку того щастя 
Справді був Бертольдо гідний:
Правий суд чинив у панстві, 
До підданих був лагідний.

Але то було не довго, 
Він дедалі в смак ввіходив 
І потроху в себе в графстві 
Інші звичаї заводив.

Що ж, напитки, та наїдки, 
Та убрання прехороші, 
Та забави, та турніри, 
А на все ж то треба гроші!

Та й по всіх далеких війнах 
Граф привчився до грабунку, 
А тепер в своїй країні 
Він шукав у тім рятунку.

Почалися нескінченні 
Мита, панщина, податки, 
Граф поставив по дорогах 
Скрізь застави та рогатки.

Трудно навіть розказати, 
Що за лихо стало в краю, - 
Люди мучились, як в пеклі, 
Пан втішався, як у раю.

Пан гуляв у себе в замку, - 
У ярмі стогнали люде, 
І здавалось, що довіку 
Все така неволя буде.

Розливався людський стогін 
Всюди хвилею сумною, 
І в серденьку у поета 
Озивався він луною...

Ось одного разу чує 
Граф лихі, тривожні вісті:
Донесла йому сторожа, 
Що не все спокійно в місті;

Що співці тю місті ходять 
І піснями люд морочать, 
Все про рівність і про волю 
У піснях своїх торочать.

Вже й по тюрмах їх саджають, 
Та ніщо не помагає, - 
Їх пісні ідуть по людях, 
Всяк пісні ті переймає.

"Ну, - гукнув Бертольд, - то байка! 
Я візьму співців тих в руки!" 
Раптом чує - десь близенько 
Залунали пісні гуки:

"В мужика землянка вогка, 
В пана хата на помості;
Що ж, недарма люди кажуть, 
Що в панів біліші кості!

У мужички руки чорні, 
В пані рученька тендітна;
Що ж, недарма люди кажуть, 
Що в панів і кров блакитна!

Мужики цікаві стали, 
Чи ті кості білі всюди, 
Чи блакитна кров поллється, 
Як пробити пану груди?"

"Що се, що? - кричить Бертольдо. 
Гей, ловіть співця, в'яжіте! 
У тюрму його, в кайдани! 
Та скоріш, скоріш біжіте!"

Коли се з-за мурів замку 
Обізвався голос долі:
"Гей, біжіте, панські слуги, 
Та спіймайте вітра в полі! 

Не турбуйся ти даремне,
Все одно, вельможний пане,
Вловиш нас сьогодні десять,
Завтра двадцять знов настане!

GLOBAL PERANENT WAR СКІЛЬКИ ЛЯХУ НЕ ГОДИТЬ - ВСЕ РІВНО ПІД НІС НАБЗДИТЬ.

Мостять дорогу в пекло?
Візиту Анджея Дуда, президента Республіки Польща (РП), в Україну передувало те, що аж ніяк не личить очолюваній ним нації. Спершу Януш Слабіцький, війт ґміни Стубно, розповів в інтерв’ю виданню Na temat, опублікованому 22 листопада, що камінням із демонтованого 26 квітня ц. р. польськими націоналістами в селі Грушовичі біля Перемишля пам’ятника воїнам УПА замостили дорогу.

А потім Вітольд Ващиковський, міністр закордонних справ РП, поставив усе дороги дриґом, заявивши, що це Україна спровокувала міждержавну кризу, заборонивши в’їзд меру Перемишля.Натомість 7 грудня Ґжеґож Схетина, лідер партії «Громадянська платформа», заявив під час розгляду в сеймі питання про недовіру Раді міністрів керівництву своєї країни: «Ви зруйнували політику з Україною, ви її повністю знищили через бездумні політичні демонстрації. У Росії ще ніколи так не тішилися через політику польського уряду».

Але керівництво РП продовжило тішити Кремль — 9 грудня президент Польщі, коментуючи відносини з Україною на радіо Plus, заявив: «Треба говорити про історію, особливо її трагічні моменти, слід визнати провину та дозволити вшанувати жертв».Того ж дня Матеуш Моравецький, новопризначений прем’єр-міністр РП, повідомив в ефірі телеканалу Trwam, що його мати — зі Станіславова (тепер — Івано-Франківськ) розповіла йому про «ґеноцид поляків на Волині». 

Відтак, твердив, що «кривду, заподіяну в ті часи, жодним чином не можна применшувати», а «пам’ятники злочинцям, які встановлюються в Україні, є цвяхом до непорозуміння між нашими народами».

Безвідповідальність
Того ж 9 грудня Дональд Туск, екс-прем’єр РП, котрий зараз очолює Європейську раду, нагадав в інтерв’ю телеканалу TVN 24 сказане Юзефом Пілсудським: «Немає безпечної Польщі, якщо вона конфліктує з Україною. Сьогодні Україна потребує нашої підтримки — вона перебуває у конфлікті з Росією, її частково окуповано. Проблеми з Україною, особливо у дні, коли вирішується історія у Києві і навколо України, були, і сподіваюся, що вже не будуть, разючою безвідповідальністю».
Але наступного дня Ян Парис,
А 12 грудня прес-служба МЗС Польщі запевнила, що ця заява «були вирвана з контексту», й назвала «черговим антипольським інцидентом» розстріл у ніч на 10 грудня в селі Сокільники біля Львова невідомим із гранатомета порожнього автобуса, яким подорожували польські туристів, зокрема — чиновники місцевого самоврядування.
Раніше представникам польської влади вистачало глузду називати такі інциденти російськими провокаціями. Тож довелося Спілці поляків України тлумачити їм 12 грудня в своїй заяві, що «сліди цієї провокації лежать далеко за межами України, оскільки український народ не має ненависті до поляків»11 грудня Ян Пєкло, посол Польщі в Україні, заявив в інтерв’ю київському виданню «Ділова столиця», що «і з польського, і з українського боку є маргінальні групи корисних для Росії ідіотів, котрі хочуть зіпсувати наші добросусідські відносини. І, на жаль, вони дійшли до мейнстриму».https://nesterdennez.blogspot.com/2016/07/global-permanent-war_34.html А вже вранці 13 грудня Кшиштоф Щерський, глава канцелярії президента РП, анонсував, що цього дня Анджей Дуда проведе в Україні «складні та жорсткі перемовини», «які мають змусити українську сторону усвідомити негативний стан теперішніх польсько-українських відносин». «Президент буде говорити про це дуже відверто та суворо», — запевнив він.

Президент Дуда розпочав візит в Україну зі спільного з її Президентом Порошенком ушанування розстріляними НКВС та похованих на Цвинтарі жертв тоталітаризму в Харкові поляків. А після цього, як запевняв наступного дня п. Щерський, провів «сильну чоловічу розмову з Президентом України».

керівник політичного кабінету Міністерства закордонних справ (МЗС) РП, заперечив п. Туску: «Неправда, що існування України є необхідною умовою існування вільної Польщі. Це Україна потребує Польщі. Польща без України цілком собі зарадить».

«Дійшли спільної думки»
Своєю чергою, п. Порошенко повідомив: «Ми дійшли спільної думки, що історія не повинна впливати на стратегічний характер українсько-польських відносин. Потрібно пам’ятати героїв минулого, шанувати пам’ять невинних жертв, але твердо потрібно рухатися вперед, оскільки історію ми вже не змінимо, але повинні і можемо змінити сьогодення та створити кращі умови для майбутнього, щоб ніколи і ніхто не міг вселити ні в серця українців, ні в серця поляків ні ненависті, ні ворожості».

Глава Української держави також запевнив, що домовився з польським колегою підвищити найближчим часом рівень комісії зі співпраці в історичних питаннях. «Комісії повинні бути на рівні віце-прем’єрів. Ми очікуємо, що комісія збереться найближчим часом, і внаслідок ефективного розмови ми зможемо, нарешті, дати зелене світло для продовження процесу наукового вивчення, ексгумації, збереження пам’ятників, недопущення вандалізму і для того, щоб прибрати будь-які сенситивні моменти з нашої співпраці», — конкретизував він.
Петро Порошенко також заявив: «Одним із головних завдань, які ми ставимо перед цією комісією, є прискорення початку процедури ексгумації та низка інших завдань, які дадуть змогу концентруватися на історичних питаннях. Зокрема, передати історичні питання, серед яких — постать відомого українського діяча Степана Бандери — людини, котра зробила величезний внесок у національно-визвольний рух. Але це питання — історії й України».

Президент України і собі процитував слова Юзефа Пілсудського: «Нема незалежної Польщі без незалежної України, як незалежної України без незалежної Польщі».
15 грудня Кшиштоф Лапінський, речник президента РП, стверджував, що «президенти мали нагоду обговорити віч-на-віч багато складних питань, про які не згадувалося під час спільної прес-конференції» і що «візит до Києва дещо заспокоїв напруженість у двосторонніх польсько-українських відносинах і розблокував канали комунікації». «Поки що складно визначати часові рамки покращення польсько-українських відносин», — однак додав він.

Резонанс
А от журналіст Володимир Шередега зауважив: «Президент України плутає своїх національних героїв і промову з героями та промовою президента сусідньої країни. Для повного розуміння абсурдності і ницості не завадить уточнити, що такі слова п. Порошенка у двосторонніх історичних відносинах наших країн є приблизно аналогічними тому, якби польський президент у відповідь заявив би, що український і польський народи об’єднують Бандера та Шухевич».

А Андрій Іллєнко, народний депутат України, відреагував реплікою: «Пілсудський — герой і для українців? Під керівництвом Пілсудського війною була знищена ЗУНР. Пілсудський уклав із більшовицькою Москвою сепаратний договір, який поділив Україну. Це було прямою зрадою союзника — УНР, армія якої допомогла Пілсудському захистити Польщу від більшовизму. Пілсудський здійснив у Польщі державний переворот, встановив жорсткий авторитарний режим, який системно обмежував національні права українців. Це називалося «пацифікація».

«Ми не вказуємо полякам те, як вони мають жити в себе вдома, відповідно, ми не маємо слухати щось про те, що ми якось неправильно діємо у своєму домі. На цьому варто поставити крапку і сказати, що ми розберемося самі зі своїми справами. Україна не повинна міняти одне ярмо на інше, вона не повинна бути чиєюсь колонією і «молодшим братом», — резюмував він.
Своєю чергою, Микола Княжицький, ще один депутат українського парламенту, констатував: «Після останнього Майдану ми позбулися «старшого брата» в особі Росії, стали незалежною країною. Дехто в Польщі цього не помітив. Не очікували, що раптом у нас може бути свій погляд на історію, державотворення, партнерство. Раніше цей погляд завжди був у фарватері Росії. З’явився свій — багато хто виявився до цього неготовим».А Міхал Бронятовський, шеф-редактор варшавського видання Politico Europe, порадив: «На жаль, сьогодні зовнішня політика Польщі дуже залежить від внутрішньої. Не треба надто прислухатися до того, що кажуть політики. Всі ці жести Ващиковського чи Качинського, коли той каже, що поки Україна не відмовиться від Бандери, доти не увійде до Європейського Союзі, — це скандал, а з іншого боку — просто дурість. Я утримався б зараз від коментарів, поки не змінять міністра закордонних справ десь через місяць».

Ігор Голод