Народився в сім'ї співробітника німецької окупаційної влади та агента НКВС Медведчука Володимира Нестеровича (1918 - 1981) Фаїни Григорівни Гулько.
Володимир Нестерович народився 5 серпня 1918 року в містечку Корнин Попільнянського району Житомирської області. У дитинстві він захворів на туберкульоз кісток і, як наслідок, став інвалідом - мав дуже викривлений хребет і кульгав на ногу. Мати Фаїна Григорівна
В роки німецької окупації, з квітня 1942 го до листопада 1943 року працював в трудовому відділі - по використанню робочої сили "Арбайтсамта". Германська окупаційна влада ввели - продовольчий податок "Контингент". Його і збирали в навколишніх селах поліцейські. У селян забирали зерно, худобу, птицю, свиней.
У поліцію та інші окупаційні установи моральний виродок і каліка В.Н. Медведчук пішов служити не з ідейних міркувань, а чисто з безпринципною меркантильності, адже всім рядовим працівникам німецької адміністрації в Корнині видавали по 300 окупаційних марок на місяць і по одному кілограму м'яса в тиждень. Саме таку плату отримував співробітник трудового відділу районної управи в Корнині Володимир Нестерович Медведчук.
Основним завданням Аrbeittamt було виконання завдань німецької адміністрації про примусове вивезення на роботи до Німеччини працездатного української молоді.
Як свідчать матеріали військового трибуналу за період з 22 квітня 1942 і до 15 травня 1943 через Корнинський трудовий відділу примусові роботи до Німеччини було відправлено 1649 чоловік.
Контора "Arbeitamt", в якій працював Володимир Медведчук, перебувала під одним дахом з поліцією і мала одного начальника - німця Райман, що прославився в цих краях численними жорстокостями і розстрілами українського населення. В одному лише, - сусідньому з Корнин, селі Липівка команда Райман розстріляла близько 300 мирних мешканців, а Медведчук складав списки.
У листопаді 1943 року після відступу німецьких військ він заарештований СМЕРШ, військовою контррозвідкою Народного комісаріату оборони і 13 квітня 1944 військовий трибунал Першої танкової армії засудив чотирьох співробітників німецьких оккупаціоннихучрежденій в Корнині до розстрілу за статтями 58-1 Пункт "а", 58-10, 58 -11 Кримінального кодексу РРФСР, а Володимира Медведчука - за статтями 58-10 і 58-11 УК до 8 років тюрмии таі 4 років заслання «за участь в українській націоналістичній діяльності» . Одержавши таку статтю Медведчук старший став " сексотом " НКВД в Херсонській в'язниці для туберкульознo хворих з 1944 по 1952 роки рік.
В. Н. Медведчук записува та передавав в МГБ марення вмираючих від туберкульозу українських націоналістов. Після відбуття ув'язненням В.Н.Медведчука відправили сексотом МГБ в селище Почеп Красноярського краю - це майже в 300 кілометрах на північний схід від Красноярська, в глухій сибірській глибинці, дістатися до якої можна було тільки річкою. У селі Почеп подружжя Медведчуки працювали на посадах службовців, зокрема Медведчук, як підчас сталінської колективізації та німецької окупації постійно працював бухгалтером і одночасно писав доноси на своїх висланих на Сибір українців. Жодних політичних переконань у морального виродка та каліки по життю В.Н. Медведчука не було. Головна стимулом життя каліки була злобна ненависть та помста здоровим від народження людям. Не в змозі заробити гроші на прожиття, як звичайна здорова людина, каліка та моральний виродок заробляв на службі у ворогів ураїнців. При сталінщини, сидів обліковцем та конезамствував у колгоспі, вів облік забраного у селян майна та складав чорні списки українців куркулів та середнякі для депортацію на сибірську каторгу, при цому сам не жирував зі спільної комори. При гітлерівцях сидів у тій самій Корнинській конторі і поліцайствував. Тобто займався тим самим що і при сталінщині конфісковував продовольство та вів облік українців для депортації, але вже не на сибірську каторгу а нацистскі концентраційні табари.
Націоналістична діяльність і робота в нацистської адміністрації - це абсолютно різні поняття.
Ось в такій сімї, каліки та морального виродка народився Віктор Волидимирович Медведчук.
У середині 60-х років сім'я Медведчуків залишила Сибір і переїхала до с. Корнин Житомирської області. Односельці їм не забули і батьки змушені були втікти з Корнина. Придбали невеличкий дерев'яний будинок у містечку Борова Фастівського району Київської області, куди й перебралися. У цьому селищі Віктор Медведчук закінчив восьмирічку, а потім продовжив навчання у середній школі.
Ось в такій сімї, каліки та морального виродка народився Віктор Волидимирович Медведчук.
У середині 60-х років сім'я Медведчуків залишила Сибір і переїхала до с. Корнин Житомирської області. Односельці їм не забули і батьки змушені були втікти з Корнина. Придбали невеличкий дерев'яний будинок у містечку Борова Фастівського району Київської області, куди й перебралися. У цьому селищі Віктор Медведчук закінчив восьмирічку, а потім продовжив навчання у середній школі.
Всі хто знав Медведчука з дитинства, знали його, як "октябрьонка" - ябеду, мстивого та підлого плаксу. В піонерах став донощиком. В комсомол Віктор Медведчук вступив в 1968 році. Крім активної діяльності в комсомолі, Віктор Медведчук багато часу приділяв роботі в загонах "юних дзержинців" - своєрідних помічників міліції, тобто зробив карєру - з "октябрьонка" - ябеди, став досчиком піонером , а в комсомолі був уже секретним сотрудніком тобто "сексотом". З малих років пішов в ябеди, доносчики, стукачі до комуністичних мерзотників. З 1970 року він був активістом комсомольского оперативного загону та членом спілки "войовничих атеїств". С початку 1972 року працював "позаштатним працівником міліції на станції Мотовилівка". В службові обовязки ВІктора Медведчука входив нагляд за громадським порядком на станції Мотовилівка і в приміських поїздах. За період з січня по серпень 1972 р відзначено в характеристиці, Віктор Медведчук затримав і доставив в дитячу кімнату міліції 8 підлітків, а ще 14 осіб доставлено в міліцію з його допомогою. Крім того ходив по хатах друзів та видивлявся чи в хаті друга є ікони, чи ходить другова бабуся в церкву. Влаштовува провокації. Так знаходив місця де кучкувались пацани покурити звичайні папіроси, а це як правило були старі закинуті приміщення, за їх відсутності коптив на стінах та стелі свічкою великі свастики, а потім з оперативним загоном "юних дзержинців" на чолі з участковим, робили облаву, затримували пацанів, єдиною провиною яких було куріння папірос. Яке міг покарання міг зробити сільський дядько свому сину за те, що той курив тютюн. Ну для вигляду формально міг дати по шиї. А от свастика, в тому місці де пацанів ловили, це вже була антирадянщина. Спочатку влаштовувавли допити. Потім викликали батьків та в їх присутності шили пацанам нацистську агітацію та пропаганду. Тут батьки уже діяли по іншому. Прийшовши до дому дітей пороли так, що чути було на все село. Мабудь слухаючи крики косомолець Вітьок тихо радів. Дільничий Борової, коли дізнався, хто ті свастики малював, був в шоці, але йому в районі пояснили і Вітор далі "дзержинствував". Закінчив школу в 1971 року і подав документи до Вищої школи міліції. Але не був прийнятий, бо якби його прийняти в до Вищої школи міліції, то розкривався цінний агент Володимир Медведчук. Люди ж не дурні здогадились би ким був батько в натурі. Від початку 1972 року став «позаштатним працівником міліції» на станції Мотовилівка. Влітку 1972 року склав вступні екзамени на юридичний факультет Київського державного університету ім. Т.Шевченка, однак за конкурсом не пройшов. Проте 12 вересня 1972 року наказом № 445-у ректора Київського державного університету ім. Т.Шевченка був зарахований до складу студентів, як профісіональний сексот - агент КГБ, на підставі дозволу МВССО УРСР. В університеті продовжува дзержинствувати в студентському оперативному загоні народної дружини Ленінского райну м. Києва. 8 листопада 1973 року під час чергування разом з двома членами оперативного загону, не просто надава штурханів, а приміщенні КПЗ по звірячому побив неповнолітнього Андрія Маратовича Кричака. Так відлупцювали хлопчину, що справа дійшла до суду, не дивлячись на мусорське прикриття. 25 квітня 1974 року вироком народного суду Ленінського району міста Києва під головуванням судді Крученюк підсудні В. В. Медведчук, І. Д. Яковенко і С. В. Авраменко були засуджені за статтею 102 Кримінального кодексу Української РСР до 2 років позбавлення волі кожен за те, що вони 8 листопада 1973 року побили неповнолітнього Андрія Маратовича Кричака, заподіявши йому тілесні ушкодження, які відносяться до категорії середньої тяжкості. Всі обвинувачені були взяті під варту прямо в залі суду. Потрібно відмітити, що до суда ці горе дзержинці були виключені з лав ВКСМ ТА КПРС
6 червня 1974 року постановою судової колегії з кримінальних справ Київського міського суду під головуванням судді Сапронова вирок Ленінського народного суду було скасовано, справу повернуто на додаткове розслідування. Згодом перекваліфіковано в статтю 166 ч. ІІ (Перевищення влади або службових повноважень), за якою передбачено значно менше покарання. І, виходячи з позитивних характеристик та участі у підрозділах міліції, добровільних народних дружинах притягнення до кримінальної відповідальності вважалось за недоцільне.
24 червня 1975 року наказом ректора Київського держуніверситету ім. Т.Шевченка В.Медведчука було відраховано з числа студентів III курсу денного навчання юридичного факультету. 20 травня 1976 року поновлено у складі студентів на підставі розпорядження міністра вищої і середньої спеціальної освіти СРСР.
Після закінчення в 1978 році навчання в держуніверситеті Медведчука направили на роботу адвокатом Київської міської колегії адвокатів. Такий напрям стало несподіванкою для багатьох, особливо для бувалого і відомого адвоката В.Лебедєва. Він ніяк не міг зрозуміти, яким чином особа, яка відбула судове покарання і батько якого, тодішньою владою вважався тяжким державним злочинцем, могла отримати направлення в столичну адвокатуру при тому, що туди висококваліфікованим фахівцям майже неможливо було влаштуватись.
Віктор Медведчук став СЕКСОТОМ КГБ при київсбкій міській колегії адвокатів..
Одночасно Віктор Медведчук потрапив в спеціальну групу дуже довірених адвокатів, яким органи МВС і КДБ доручали вести важливі та найбрудніші за своїм змістом кримінально-політичні справи.
Віктор Медведчук став СЕКСОТОМ КГБ при київсбкій міській колегії адвокатів..
Одночасно Віктор Медведчук потрапив в спеціальну групу дуже довірених адвокатів, яким органи МВС і КДБ доручали вести важливі та найбрудніші за своїм змістом кримінально-політичні справи.
Серед особливо резонансних, в яких Медведчук брав участь як адвокат, були судові процеси над літераторами-дисидентами Юрієм Литвином, Василем Стусом, директором Чорнобильської АЕС Віктором Брюхановим. Свої захисні промови Віктор Медведчук починаючи фразою:
"Всі злочини заслуговують суворого покарання"
У травні 1980 був вдруге був заарештований поет ВАсиль Стус, визнаний особливо небезпечним рецидивістом і у вересні засуджений на 10 років примусових робіт і 5 років заслання. Йому було призначено адвоката Віктора Медведчука.
Про методи захисту, які використовував Медведчук, свідчить «Хроника текущих событий»: «Адвокат у своїй промові сказав, що всі злочини Стуса заслуговують покарання, але він просить звернути увагу на те, що Стус, працюючи у 1979—1980 рр. на підприємствах Києва, виконував норму; крім того, він переніс тяжку операцію шлунка. Після промови адвоката засідання суду було перервано. Тобто В. Медведчук вважав, що Василь Стус, написавши вірші про життя СРСР та приєднавшись до Гельсинської спілки вчинив злочин.
Василь Стус – Отак живу: як мавпа серед мавп…
Отак живу: як мавпа серед мавп.
Чолом прогрішним із тавром зажури
все б’юся об тверді камінні мури,
як їхній раб, як раб, як ниций раб.
Повз мене ходять мавпи чередою,
у них хода поважна, нешвидка.
Сказитись легше, аніж буть собою,
бо ж ні зубила, ані молотка.
О Боже праведний, важка докука —
сліпорожденним розумом збагнуть:
ти в цьому світі — лиш кавалок муки,
отерплий і розріджений, мов ртуть.
Чолом прогрішним із тавром зажури
все б’юся об тверді камінні мури,
як їхній раб, як раб, як ниций раб.
Повз мене ходять мавпи чередою,
у них хода поважна, нешвидка.
Сказитись легше, аніж буть собою,
бо ж ні зубила, ані молотка.
О Боже праведний, важка докука —
сліпорожденним розумом збагнуть:
ти в цьому світі — лиш кавалок муки,
отерплий і розріджений, мов ртуть.
1968
Суд засудив Василя Стуса до максимального покарання — 10 років таборів особливого режиму і 5 років заслання.
ПРО СУХУ ГОЛОДОВКУ В КАРЦЕРІ
Тюремна доля Василя Стуса була страшною. З агинув Стус 4 вересня 1985 року в тюремному карцері табору особливого режиму. Табірними іудосовковими вертухаями була знищена збірка з 300 віршів Стуса. На знак протесту проти жорстокого поводження табірної адміністрації з політв'язнями він кілька разів оголошував голодування. У січні 1983 року за передачу на волю зошита з віршами на рік був кинутий у камеру-одиночку. 28 серпня 1985 року Стуса відправили до карцеру за те, що читаючи книгу в камері, він сперся ліктем на нари. На знак протесту він оголосив безстрокове сухе голодування. Чере 5 днів сухого голодування Василь Стус омер в ніч з 3 на 4 вересня 1985 року. За офіційними даними причина смерті — зупинка серця.
Сухе голодування - свідома відмова від прийняття будь-якої їжі і рідини, включаючи воду. Може застосовуватися як знак протесту, з метою привернути увагу громадськості до якої-небудь проблеми. У чому небезпека сухих голодовок?
Тривала (більше 1-2 діб) відмова від прийому їжі і води негативно позначається на здоров'ї людини. Втрата води, що викликає різке зниження маси тіла і збій метаболічних процесів, небезпечна для життя. Так, позбавлення води початково здорової людини призводить до смерті через 7-10 днів, а в жарких сухих умовах - через 3-5 днів. Якими можуть бути наслідки сухого голодування для людини?
Під час сухого голодування вже на третю добу в організмі людини починаються незворотні процеси. Зневоднення організму всього на кілька відсотків веде до порушення його життєдіяльності.
При втраті організмом 1-5% відсотків рідини з'являються гостра спрага, погане самопочуття, уповільнення рухів, сонливість, почервоніння шкіри, підвищення температури, нудота, розлад шлунка. При втраті 6-10% - задишка, головний біль, поколювання в ногах і руках, відсутність слиновиділення, втрата здатності рухатися і порушення логіки мови. При втраті 11-20% - марення, спазми м'язів, розпухання мови, притуплення слуху та зору, охолодження температури тіла. Якщо кількість води, яке втрачає людина, досягає 10% маси тіла на добу, настає значне зниження працездатності, а якщо воно зростає до 25%, то це зазвичай призводить до смерті в результаті зупинки роботи серця.
СУХЕ ГОЛОДУВАННЯ САВЧЕНКО. ЛІКАРІ РОЗПОВІЛИ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ З ОРГАНІЗМОМ ЛЮДИНИ
Якщо здорова людина може прожити від 7 до 10 днів без води, то у Надії Савченко всі симптоми можуть розвинутися протягом 4-5 днів. Після чергового суду, 4 березня, українська полонена льотчиця Надія Савченко, яку до сих пір утримують в СІЗО в РФ, оголосила сухе голодування.
Станом на сьогодні Надія голодує вже 3 день поспіль.
"ТСН.ua звернувся до лікарів за коментарем, щоб зрозуміти, наскільки небезпечно сухе голодування для людини і чим це може обернутися для Савченко. Як зазначає відомий український кардіохірург Кланца Андрій, в організмі є декілька шляхів отримання енергії - глюкоза, жирні кислоти і кетонові тіла. Протягом першої доби голодування відбувається глюконеогенез за рахунок глікогену в печінці і в м'язах. Після вичерпання запасів глікогену відбувається розпад білків, які містяться в м'язах. У другу чергу відбувається розпад жирів на гліцерин (з якого синтезується глюкоза) і жирні кислоти. В результаті цього утворюються кетонові тіла, наростає ацидоз, з'являється аміачний запах у видихуваному повітрі. Сеча концентрована, з запахом ацетону, наростає олігурія. Безводне голодування супроводжується більш інтенсивним накопиченням недоокислених продуктів у зв'язку з дефіцитом води, яка бере участь в численних біохімічних реакціях, а також у зв'язку зі зниженим виділенням речовин з сечею. Крім того, при нестачі води відбувається більш швидке окислення жирів з метою отримання ендогенної води. Мозок в останню чергу (на 3-4 добу голодування) починає використовувати кетонові тіла для отримання енергії. Притупляються почуття, знижується пам'ять, сповільнюються і порушуються розумові процеси, втрачається контроль над власною поведінкою, виникають зорові і слухові галюцинації, наростає апатія, що чергується з короткочасними сплесками підвищеної дратівливості і агресії. Смерть настає внаслідок вираженого електролітного і кислотно-лужного дисбалансу, що призводить до фатальної аритмії, порушення дихальної функції і пригнічення нервової діяльності. Іншими словами, під час сухого голодування відбувається згущення крові і "видобуток їжі і води" з власних запасів по патологічним механізмам. Через це в організмі накопичується багато токсичних речовин, кров сильно закисляется, нирки перестають фільтрувати сечу - ні з чого, води немає. І людина гине від руйнувань мозку власними токсинами, різко кислої реакцією крові, від незворотних зривів серцевого ритму і незворотного пригнічення дихання - через загибель мозку. Якщо звичайна людина може витримати максимально від 7 до 10 днів сухого голодування, то Надія Савченко може навіть не пережити свято іудосовкових жінок 8 березня. http://ru.tsn.ua/ukrayina/suhoe-golodanie-savchenko-vrachi-rasskazali-chto-proishodit-s-organizmom-cheloveka-592058.html"
Надія Савченко була інструментом гв гібридній війні іудосовків проти українців. Її залишили живою та звільнили з ціллю дальших деструктних акцій проти українців вже в Україні.
"Прізвище Віктора Медведчука звучала занадто часто в контексті справи Надії Савченко. Сама Надія Савченко по поверненні з РФ кілька разів повторила, що своїм звільненням зобов'язана Медведчуку, що саме він її рятівник. Перед цим такі речі говорила її сестра Віра та мама."
Путін, коли говорив про обставини звільнення Савченко, згадував Медведчука.
Тепер для звільнення полонених Савченко хоче підключити жінку Медведчука Оксану Марченко.
ІМХО.
НЕНАВИСТЬ основна емоція членів сімї Віктора Медведчука та його кума Путіна до українців. Особливо до українців, які просто розмовляють українською мовою:
"Українець хороший коли від нього залишились черепи"
Картина з купи кісто черепів українців на фоні огорожі з колючого дроту приємна медвепутінцям.
Ось приклад. У 1985 році Віктора Медведчука призначають «захищати» дисидента Миколу Кунцевича, і після того, як прокурор вимагав підсудному 3 роки позбавлення волі, «адвокат» у слові захисту заявив: «Я полностью согласен с товарищем прокурором, в отношении меры наказания. Но товарищ прокурор, по непонятным мне причинам забыл о том, что у подсудимого не отбыто один год и девять месяцев из предыдущего срока наказания. Считаю что необходимо этот срок присовокупить к новому наказанию.» Суд врахував «прохання» «адвоката» Віктора Володимировича Медведчука.
Всі українці розуміють, якими ублюдками та моральними виродками Віктор Медведчук укомплектував свою відморожену банду, ркейдерів та деструктивних соціопатів, так званий - "УКРАЇНСЬКИЙ ВИБІР"
Тепер Надія та Віра Савченко хочуть переконати українців, що Віктор Медведчук і його медіотична дружина Оксана Марченко можуть бути адвокатами полонених в лугандоні українців націоналістів.
Це було б дуже смішно, якби не було б так сумно.
1. Свідомо чи не свідомо Надія Савченко стала антиукраїнським інструментом в руках лютих ворогів кожного українця - спецслуж Росіїта її адептві, що знаходяться в Україні.
2. Якби у Надії Савченко був інтелект і вона була українкою по суті, її б ніколи не випустили з тюрми, мало того її б навіть не судили. З нею поступили б просто: пустил б на секс, познущались, а потім задушили та викинули б гнити у якийсь закинутий шурф.
3. За Вірою Савченко стоїть Віктор Медведчук
4. Аксіома : "В.В. Путін та В.В. Медведчук ненавидять українців".
5. Очевидного позитивного ефекту в антиукраїнській гібридній війні від дій Савченко -НУЛЬ. Для українця достатньо, що Медведчук комусь сказав здрасцє і з тою людиною стає все ясно.
ВІТЯ ! УКРАЇНЦЯМ ВСЬО ЧОТКО ЯСНО !!!
ЗІ.
Що важливо знати. Всю цю Путінську ганебну трагікомедію давно спостерігать не тільки в Україні, а й за її межами. Всі, все чудово розуміють та крізь сльози потішаються, як можуть.
ГІБРИДНА ВІЙНА- ТАКА Ж, ЯК ЗВИЧАЙНА ВІЙНА.
НА ВІЙНІ - ЯК НА ВІЙНІ...
Немає коментарів:
Дописати коментар