ПРО ПОКІЙНИКІВ - НІЧОГО КРІМ ПРАВДИ.
“Скажене кодло кадебістів,
Злодіїв і відставників
У стольному засіло в місті
Як партія більшовиків”.
Василь Стус
Потихеньку, поволі, не поспіхом, йде з України в небуття плеяда україномовних антиукраїнців - комформістів перекованих і завербованих КГБ СРСР.
19 червня 2018 року стало відомо, що на больнічці у Феофаніїї, на 82 році життя, врізав дуба відомий поет-комформіст Іван Драч. Земля йому бетоном.
Вчитель російської мови. Член КПРС. Стукач. Досчик. Сексот. Був завербований КГБ в Москві і за завданням КГБ вліз до лав дисидентів і мало того, що всіх здав.
Свовю зраду, не криючись, публічно, відкрито, від щирого серця оформив поетично і романтично :
„Я як комуніст, тепер розумію, що об’єктивно мої вчинки в цих історіях суперечать моєму званню комуніста і я їх засуджую з усією категоричністю. Взагалі, всі ці події є великою політичною школою для мене, як комуніста...“
Потім писав аналітичні доноси про стан українського націоналізму серед молодих поетів і письменників в УРСР і сам писав віршата про партію, Леніна, ВОВ, з обов’язковими для українського радянського письменника прокляттями на адресу „українських буржуазних націоналістів“.
Часто серед антиукраїнських комформістів можна почути штамп: "Я вступив в КПРС, співпрацювавв з КГБ, бо хотів розкрити свій талант, зробити кр'єру, а без КПРС, самі розумієте будь-яка кар'єра неможлива."
Якщо Тичина, Сосюра, Рильський, Вишня стояли перед вибором "Рельна Смерть або Слава ВКП (б)" і ставали "співцям" ЧК-ОГПУ-НКВД-КГБ, а їх подальша післяпетлюрівська творчість цілком зрозуміла, то поетична богема совіцького покоління: Коротич, Олійник, Павличко, Драч, Мовчан, Яворівський та "іже з ними", стояло перед іншим вибором: безбідне життя, квартира в елітному будинку, дача, пайок, персональне авто, закордонні подорожі, нагороди, слава, популярність і жирні премії та гонорари, за "ідеологічно витримані" твори чи животіння в кочегаром або в тюрмі і жодних гонорарів за твори про українські реалії. ясне діло своя шкура у шкурника ближча до тіла.
Поки жоден СПУшний комунокоформіст, із літературних драчил і словодрисників, не показав, що він тихаря писав правду "у шухляду" на майбутнє.
Нариклад так як Микола Копернік який залишив записи про геліоцентризм, а математика Лейбніца, вивчивши його архів, стали вважати ще й видатним філософом.
Єдиний позитив в злобній, антиукраїнській, наклепницькій діяльності Івана Драча, як і інших інтелектуалів-конформістів - це вишукана, українська мова на якій вони писали свої соцреалістичні романи, вірші, повісті, оповідання, п'єси, сценарії, гуморески і виступали з ними на творчих вечорах, радіо, телебаченні перед українською публікою.
Навіть пишучи антиукраїнські наклепницькі вірші, баляди, статті, в свої промовах вони показував багатство і не вичерпний потенціал української, солов'їної мови.
Це ж треба що таке прийшло в голову підчас писання цюго посту.
"Вони плекали Українську мову!
Тому і не розп'яли їх на ліхтарях!!!"
N.D.
Після розвалу КПРС, посткомуністична, антиукраїнська п'ята когорта, маючи компромат на Драча послала його розколювати українські національно-визольні рухи, сіяти смуту серед українців. Іван Драч став по формі клікушою, риторичним-демагом українського націоналізму, а по суті, по діях став тормозом української національно визвольної революції і становленнюУкраїнскої Держави.
Де тільки не паскудив Драч Іван!?
Де воду він не каламутив!?
Туману де не пускав !?
Риторикою голови він філігранно баламутив.
Йому вдалась операція по маргіналізації та ліквідації Гельсинської Спілки України.
Потім вдалося так майстерно майстерно розколоти РУХ на ДемПУ, РПУ, РХПУ, НПУ і ще три РУХи, що самае слово РУХ стало матюпком і багатоміліонний НАРОДНИЙ РУХ УКРАЇНИ попав на смітник історії.
Він та брати по перу з СПУ, блискуче паралізували діяльність і лікідувати "Товариство Української мови", "Меморіал". Майстрам страшного пера, легко і просто філігранно і чисто риторично вдалось обвести кругом пальця хоч і підозрілих але дисидентів СРСР з реальними тюремними строками: братів Горенів, Чорновола, Хмару, Лук'яненка, Бадзю, та інші.
Тюремні дисидденти повелись і повірили "краснобаям" і не помітили, як стали дрібними маргінальними політиками, їх партії діють лише на папері, а за ними політична пустка. Хоча самі дисиденти можливо також викувані КГБ для сво потреб та дограють свою роль.
Так звані "дисиденти" і спілкачі, прикриваючи грабіж, розбій, наругу над українцями в Україні, який вчинили пострадянські мародери, вертухаї та їх тюремні клієнти, в стилі Юрія Смолича та Ярослава Галана, жахали людей українським буржуазним націоналізмом, в основному Петлюрою та Бандерою, показуючи фотографії зі звірствами ЧК-ОГПУ-НКВД_КГБ.
Чому поети вибрали Петлюру і Бандеру, а не Антона Денікіна і Альфреда Бізанца, які організовували вчиняли масові розстрільні акції, публічні екзекуції червоним комісарам ?
Івани Драчі з СПУ УСРСР не дарма вчились в школах КГБ і знають коли хто небудь вимовляє призвіще Петлю-р-р-ра або Бандер-р-ра, то грачить я злий пес.
Вся спілка письменників України СРСР це безумовно сексоти КГБ та птапшенята ідеологічного відділу ЦК КПУ І ЦК КПSS. Покидькам від пера не хватило сміливості розкаялась у свої підривній роботі проти українців і України, публічно розказати про методи і маштаби діяльності своїх кураторів з КПSS.
За 25 років незалежної України, так звані українські літератори, публіцисти, поети зі Спілки письменників України не спромоглися чітко донести до українців і світу, що німецьку дівізію"SS GАLICIA" створювали і служили в ній не Степан Банддера і бандерівці ОУН(б)-УПА, а фольксдойчі Галичини під керівницвом обер-фюрера СС і полковника Абверу фольксдойча Альфреда Бізанца.
Іван Драч навіть націоналістові з Конгресу Українських Націоналістів Сергію Жижко зумів перебігти дорогу в Чорткові на парламентських виборах 1998 року і
залишився живий і неушкоджений, що якось дивно.
Потім Іван Драч краснобайствував навколо голови проводу ОУН (б) Ярослави Стецько, як ніби не співпрацював з КГБ, МВД і Пркуратуроюю СРСР.
Іван Драч, як і інші "співці" КГБ СРСР, ніколи не приховував і говорив відкрито про свою антиукраїнську суть. Виглядало досить поетично і пафосно:
"Мені не раз дорікали і дорікають за політичну поміркованість. Пояснюється вона просто. Я не хочу, щоб дозрівали і перезрівали грона українського гніву і знову струмували українськими сльозами і кров'ю".
Розшифровуються ці слова просто: "Я Іван Драч комуніст КГБіст і не хочу, щоб КГБісті і таких як я комуністів стукачів повішали на ліхтарях."
Шаркаючи ногами по залах де засідали українські націоналісти, винюхував, що до чого і строчив доноси діловарам і властолюбцям, з якими нормальна людина в один і той же туалет ходити не буде.
Ніхто не чув від Івана Драча гострої критики ОГПУшних фальсифікаторів історії, та організаторів фальших, наклепницьких антиукраїнських флешмобів, виставок, публікацій в пресі, листів до міжнародних організацій і державних діячів Європи і Америки, про події в Рейхскомісаріаті Україна та Дистрикті Галичина в 1941-1944 роках.
Є примарна надія що саме тепер Іван Драч звітує перед , Іваном Миколайчуком, Василем Стусом, Володимиром Івасюком, Василем Симоненком, "Небесною сотнею"
Не всі аплодували Драчам і СПУ УРСР.
В 1972 році знайшовся чоловік, один з 52 000 000 мешканців України. Звичайний інженер, який діяльність Драчів публічно заганьбив одним рядком телеграми в СПУ:
"Ганьба Спілці письменників України!
Слава Івану Дзюбі!"
Отримав за цю телеграму два роки тюрми, відсидів в колонії Таганча і не розкаявся як дехто. З чистою совістю
і спокіно доживає свого віка в м. Умань.
Хто хоче з ним поговорити про ті роки він вам розкаже як то було по телефону 04744 31173.
P.S.
"На світі має все свою ціну.
Так і ціна трудів
Драчил продажних й словодристів
Дрібна копійка.
A не тридцять срібляків."
N.D.
Куди цінніший для пострадянських мародерів виявився фахівець з США Пол Манафорт.
Партія рецидивістів найняла його промивати мізки електорату після Померанчової революції.
Неофіційна, зарплата Пола Манофорта в Україні складала $ 2 000 000 готівкою щомісяця без виплати жодних податків і практично була рівною, або більшою чим витрати на щорічне фінансування Міністерства культури з бюджету України.
Це не враховуючи оплати праці його аналітичної команди.
P.P.S.
Немає коментарів:
Дописати коментар