9 лютого 1950 року після встановлення маоісткого режиму в Китаї, який справив на американців гнітюче враження, маловідомий сенатор-республіканець від штату Вісконсін Джозеф Маккарті виступив в місті Уілінг в Західній Вірджинії з промовою, в якій заявляв, що в державному департаменті Сполучених Штатів число комуністів досягло 205 людина. Ім'я сенатора відразу ж з'явилося на перших шпальтах найбільших газет, на радіо і тільки що отримав поширення телебаченні. Саме з цього виступу і почалася діяльність сенатора Маккарті, але він не був першим, хто почав займатися розслідуванням радянської діяльності в США, Комісія з розслідування антиамериканської діяльності зайнялася цим задовго до нього, використовуючи більш цивілізовані методи. Багатьох політиків і сенаторів-республіканців дуже здивували і шокували висунуті Маккарті звинувачення на адресу високопоставлених осіб (крім державного секретаря Діна Ачесона Маккарті під сумнів було поставлено чесність і відданість країні Маршалла), що їм дуже не сподобалося.
Роберт Тафт і Річард Ніксон, навпаки, прихильно поставилися до дій сенатора і підтримали його.
Маккартизм проник в усі сфери життя американського суспільства, і причиною всіх виникаючих проблем маккартісти називали комунізм. Прикриваючись антикомуністичними настроями, маккартисти також боролися з ліберальною інтелігенцією, профспілками, а також з політикою переговорів з соціалістичними країнами. Погляди маккартістів не збігалися з поглядами президента демократа Гаррі Трумена і його ліберального оточення, яке не схвалювало дій Маккарті, і на цьому грунті виникала маса розбіжностей. Однак маккартісти все одно дотримувалися свого «курсу».
23 вересня 1950 Конгрес США прийняв закон Маккарена «про внутрішню безпеку», який подолав навіть президентське вето. Цей закон був такий про створення нового Управління з контролю над підривної або антиамериканської діяльністю, яке мало розслідувати і виявляти комуністичні організації.
До 1950 року була також вироблена система переслідування інакомислячих в ЗМІ. Влітку 1950 року в промаккартістскі налаштованому тижневику «Контратака» була опублікована доповідь про комуністичну «фільтрації» на радіо і телебаченні під назвою «Червоні канали». У доповіді було зазначено 151 ім'я діячів мистецтв, яким були пред'явлені вимоги або піти з роботи, або зізнатися в прокомуністичної діяльності.
В червні 1952 року Конгресом США був прийнятий закон Маккарена-Уолтера про обмеження міграції, незважаючи на ч
Немає коментарів:
Дописати коментар