GLOBAL PERMANENT WAR РОЗПОДІЛ ЛАСАДА, АБО ЯК АКАДЕМІЧНІ УКРАЇНОФІЛИ НАКИДАЛИ НА УКРАЇНЦІВ ВЕЛИКУ КУПУ ГНОЮ.

Прочитав у Фейсбуці пост: «Вибори до Верховної Ради чітко показують, що українці НЕЗДАТНІ до державотворення!»

Ось така виникла думка в цілком академічного не пересічного українця.

Особисто я взагалі був щиро здивований, що взагалі хтось з українців підчас війни пішов на вибори і проголосував відкрито за свою політику.  
52% за офіційними данними, а за реальними 57% спокійно працювали на городах, сиділи дома і на всякий випадок чистили зброю, адже свідомий українець достаменно знає, що відбувається коли  українопати влаштовують вибори і референдуму підчас війни. Най оптимальніший варіант явки на вибори підчас війни до 10%.  Але серед українців також є дебіли у яких жінка або чоловік інородець або іновірец.
Кожен українець знає, що з тими бюлетнями відбувається після голусування. Всі бюлетні проходять ідентифікацію і встановлення лояльності осіб які прийняли участь в голосуванні. 
Так це кропітка робота індентифікувати осіб які взяли участь в голосуванні. Потрібно не тільки з кожного бюлетня зняти відбики пальців, а ще й мати картотеку відбитків пальців виборців та провести звірку. Це роботи можливо на рік чи два. Після установлення всіх осіб провести відповідну роботу по нейтралізації небажаних рекурентних груп. 
Наприклад українців направити в зону бойових дій, а вигнати з України мити туалети в Польщу.
Українопати в 2013 році застосували останній аргумент війну, а в період між 2013 -2019 роками посилили впливи на українця у міжвиборчий період та застосували всі можливі впливи.

Досить кожен день капати на мозги вбитими на фронті, то істерично здіймати гвалт про Бабин яр, Дем'янюка, Волинську різню, Львівський погром бандерівщину, петлюрівщину, мазепенщину, гайдаматчину, хмельниччину, а особливо про розрізання вагітним жінкам животів, вириванням плоді і зашиванням в живіт живих котів, щоб коти дерли пазурями плоть утроби іудейок. 

Як не дивно, заміна чисто інформаційної війни на військову, гібридну війну, в яку українопати вкинули просто неймовірні фінансові, матеріальні, людські ресурси,  має очевидний провал. А українці ще і не приступили війни.  

Зрозуміло що медіотика українопатів з українців глумиться, але дивну позицію займають, так звані українофіли, академічна еліта української академії наук. Не чути гучних протестів проти проведення виборів підчас війни.
Тому доречно поговорити про так званий коефіцієнт Ласада.

 Пошук в Google дав всього близько 2500 посилань на англійській і російській мовах. На український мові зникаюче мало публікацій і виключно стараннями блогерів-волонтерів. Академічні науковці про це взагалі не пишуть. Можливо десь бурчать, але гонорари і гранти за те буркотіння ніхто виділяє. Переглянув пару сотень, вибравши з неї найбільш цікаве.

Стаття з Вікіпедії згадує "лінію Ласада" (Losada line). Це те ж саме, що і коефіцієнт Ласада. Згідно Вікіпедії лінія Ласада відокремлює тих, хто здатний розуміти інших людей, від тих, хто не здатний на це. Успішні люди знаходяться вище лінії Ласада, неуспішні - нижче. Там же наведено ряд корисних гіперпосилань, серед яких є адреса сторінки з інформацією про М. Ласада, а також адреса з його основними статтями.

Короткий пояснення сенсу коефіцієнта Ласада: "Вивчаючи ефективні і неефективні рекурентні групи, Марсіаль Ласада (Marcial Losada) ... прийшов до цікавого висновку: одним з ключових факторів успіху для будь-яких рекурентних груп людей, чим би вони не займалися, було співвідношення позитивних і негативних моментів у взаємодії членів рекурентної групи. В залік йшло все: зі знаком «мінус» - критика, самокритика, закиди, образа, жорстокі підколки, жарти, глумління, вираження невдоволення, покарання, і зі знаком «плюс» - схвалення, похвала, компліменти, підтримка і так далі.

Співвідношення позитиву і негативу в команді  названо «коефіцієнтом Ласада» (Losada ratio). Найбільш ефективні команди, в яких цей коефіцієнт знаходиться в зоні між 2.9 до 11.6. Тобто, ті рекурентні групи, в яких коефіцієнт був нижчим 2,9, поступово деградували , в проміжку від 2,9 до приблизно 7 їх ефективність швидко росла, а потім, після 7 ефективність знову починала знижуватися і після досягнення значення коефіцієнта в 11,6 команда знову починала деградувати.

 «Сакральне» співвідношення 7: 1 було відомо і раніше, але Ласада пішов далі, і дав точні межі прийнятного інтервалу.

" Серйозне значення має кількість, а не тільки якість позитивних і негативних стимулів: видана грошова премія і своєчасна похвала в кінцевому підсумку будуть сприйматися членом рекурентної групи приблизно однаково, хоча похвала не варто вам ні копійки. І навпаки, прочуханка «під гарячу руку» знищить ефект від премії трохи менше, ніж повністю.

У відносинах з колегами і близькими важливий баланс: без достатньої кількості позитиву і готовності йти назустріч один одному відносини або компанія розваляться, але так само небезпечно невміння або боязнь настояти на своєму, дати зрозуміти, що тебе не влаштовує, або навіть покарати підлеглого, якщо ситуація того вимагає.

"Гіперболізована вдячність" у відносинах так само небезпечна, як і «чорна невдячність». Тільки в другому випадку кинуть вас, а в першому - не витримаєте ви самі.

Є досить чіткі межі: якщо ви робите одну догану менш, ніж на кожні три подяки, це привід задуматися - щось пора змінювати у своїй поведінці, або міняти тих, з ким шукаєте співпраці.

У відносинах це теж працює: для того, щоб загладити наслідки необережно кинутої фрази, зусиль доведеться витратити мінімум в три рази більше! "

Високоефективні рекурентні групи мають відношення числа позитивного зворотного зв'язку (П) до негативної (Н) рівна 5,6 з межами на рівні 2,9 і 11,6. .

Зі статті основоположників даного підходу М. Ласада і Б. Фредріксон в журналі "Американський психолог" стає ясно, що математика цього напрямку аналізу динаміки поведінки людей в рекурентних групах заснована на теорії динамічного хаосу.

ІМХО.

Якщо проаналізувати вислювлювання медійних і академічних діячів українців за походженням, підкреслю, не інородців, іновірців, генетичних українопатів і озвірілих укроманкуртів, а українців ніби українофілів, то виявилось, що за період від 1991  до 2019 на ОДНЕ їхнє позитивне висловлювання про українців, як правило було П’ЯТЬ негативних.

Про саму Україну, як територію  навпаки п’ять позитивів – один негатив.

Тобто сама Україна, як територія, з точки зору академічних українців українофілів позитивна, романтична, омріяна: - лани широкополі і Дніпро і кручі, а ось українці, які її населяють це в основному їбаний мотлох, п’яниці, ублюдки, від якого потрібно очистити Україну, або втікти в США і там творити попкультуру, гвитокрили, макінтоші як це зробив Уохрол, Сікорський чи Стів Возняк.

P.S.

Щоб визнати себе українцем і продовжувати з цим спокійно жити все життя, потрібно мати не тільки дуже високий IQ та відсіяти океани дезінформації про українців не тільки від генетичних українопатів, але спокійно сприймати та  витримати прокляття, лайки, образи, фекальні жарти, глумління,  від академічних українців, так званих журналюг, блогерів, ніби українофілів походженням з шопи.

P.P.S. 
Академічні, інтелигентно-інтелектуальні українці завжди подають себе рафінованими гуманістами, пацифістами, закликають до миру, до толерації, до розпуску армії, а насправді, щоб створити Українську Державу потрібно бути кожної секунди бути готовим до безкомпромісних бойових дій, створювати армію на найвищому науковому рівні.
Потрібно не гинути за Україну, а за образу українців їх держави України  грунтовно нейтралізовувати  ворогів показово і зразково-нещадно.