GLOBAL PERMANENT WAR СМІЄТЬСЯ ДОБРЕ ТОЙ - ХТО СМІЄТЬСЯ ОСТАННІЙ.

Напевно багатьом, дорослим, знайома ситуація з дитинства, коли вони ставали об'єктом гумору і жартів. Гумор  — доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на образу когось або чогось, наприклад тебе. Фізична або вербальна дія, яка має на меті розсмішити. 
В основі лежить протиставлення кількох частин буття, вхоплених гумористом з контексту історичного розвитку. 
Поняття гумору ґрунтується на спостережливості та аналітичності мислення, тому бути в доброму гуморі – це означає бути спостережливим та мислити філософськи - підмічати єдність та боротьбу протилежностей в межах однієї сутності.

Зазвичай вдало вигаданий жарт знімає напругу, смуток або страх. Однак, якщо жарт висловився на адресу будь-якої людини, то він може нести не тільки радість, а й бути актом агресії, оскільки людина може побачити в ньому зловмисну образу і приниження. Тому жарти зазвичай допускаються тільки по відношенню до дуже добре знайомих людей, які сприймають його як прояв довіри до них самих, що дає можливість подивитися на себе з боку в критичному світлі. У цьому випадку відносини людей зміцнюються ще більше. 
В іншому ж випадку жарт, особливо висловлений на публіці, при незнайомих людях, сприймається не тільки як особиста образа а й зрада і сприяє виникненню неприязних, ворожих відносин між людьми

Існують різні форми гумору: іронія, гра слів, пародія, сатира, сарказм, анекдот, жарт, каламбур, карикатура. Особливим видом гумору є чорний гумор. 
Вважається, що ображатись на жарти не потрібно. Про людей які ображаються говорять ніби в них відсутнє почуття гумору.

Незалежно від того, чи був неприємний жарт на вашу адресу одиночним або ж гумор відбувається регулярно, в одному сумнівів не виникає: дискомфорт від такого «гумору» гарантований. 
Часто кепкування, насмішки переходять в глузування і глумління. І чим дошкульніше глумління, тим більшу психологічну травму вони завдають, тому навчитися не реагувати на них досить важно. Особливо в перехідний період юнацького життя. 

На думку  психологів жарти, глузування, часто виникають в середовищі підлітків, в більшості випадків адресовані тим, хто виділяється серед загальної маси. Але така популярність пов'язана ніяк не з якостями лідерства, а з особливими навичками або вмінннями, які не підвладні іншим.

Саме з цієї причини найчастіше об'єктом насмішок стають діти, які мають успіхи в навчанні або симпатичні дівчатка.

Це свого роду прояв заздрості з боку оточуючих, так як такі учні в пошані у вчителів, їх наводять як приклад батьки, як тут не дратуватися? Тим більше що недоліки можна знайти у будь-якого, навіть самої ідеальної на перший погляд людини. І навіть якщо інтелектуальні здібності або зовнішність недоліків начебто не має, завжди можна причепитися до матеріального становища і оголосити, що в таких спідницях вже ніхто не ходить, а такий телефон - взагалі минуле століття.

Хоча і тут проглядається одна цікава обставина: чомусь  мало кому приходить в голову жартувати над дитиною простої прибиральниці, тоді як дочка вчительки, яка має схожий матеріальний достаток, цілком може виявитися в ситуації постійних насмішок. Пояснення цьому досить просте: першу життя спочатку навчила стояти за себе, тоді як друга, в тому числі і з-за свого,  виховання, навряд чи зможе дати здачі і насмішники це відчувають! Вихованим дітям з сімей інтелігенції приходиться вести напружений вибір стилю поведінки прищеплений  інтелігентними батьками і реальним стилем поведінки дітей дебілів.

Найважче для психіки навчитися реагувати на глузування дебіла спокійно особливо в дитинстві. Починати тут треба з простого аналізу причин того, що послужило для жартів і глузування приводом. 
В дитинстві та юності, коли переважає емоційне, а не критичне мислення найголовніше - потрібно сприймати глузування дуже серйозно але спокійно і критично намагатись знайти приховані мотиви так званих жартів. Не варто думати, що ті, хто  озвучує якісь не пристойні жарти, ідеальний. Якщо придивитися, то напевно і у насмішника-жартівника можна знайти свої смішні не тільки фізичні недоліки, а й очевидні ознаки дебільності. В першому випадку можна дозволити собі відреагувати випадом на випад, якщо втриматися від цього немає сил.  В другому не варто звертати увагу на вихватки дебіла, а якщо не можливо уникнути потрібно слухати і бути готовим до безпричинної ескалації образ, які можуть перерости у фізичне насилля.
Часто можна помітити, що більшість гумористів-жартівників  юродиві. Щоб компенсувати своє юродство насміхаються над звичайними людьми і навіть за свій гумор отримують подаяння. До таких юродивих відносяться так звані придворні - блазні.

Пам'ятайте !

У самодостатньої і впевненої в собі людини немає необхідності проявляти іронію щодо інших людей та їх недоліків!

Насмішка над іншою людиною - це завжди одна з ознак слабкості і бажання або замаскувати власні недоліки.

 Незалежно від того, як глузування проявляються, об’єкту жартів не слід виправдовуватися і ображатись, це лише породить чергову порцію глузувань. Потрібно добре запам’ятати особу жартівника і вияснити чи це його особиста ініціатива чи замовлення особи, яка хоче залишитись в тіні.

Головне завдання кривдника - зачепити вас за найболючіше місце і якщо ви покажете свою реакцію на його слова, то значить, що він або замовник, досяг своєї мети досяг.

ЗРОЗУМІЛО, ЩО ВИЯСНИТИ ПРИЧИНИ, ГЛИБИННІ МОТИВИ І ХТО ІНІНЦІАТОР ГЛУЗУВАНЬ – ЦЕ ПЕРШОЧЕРГОВЕ ЗАВДАННЯ. ДЛЯ ЦЬОГО ПОТРІБЕН ХОЛОДНИЙ АНАЛІТИЧНИЙ РОЗУМ, СПОСТЕРЕЖЛИВІСЬ І УВАЖНІСТЬ.

При такому підході чужий жарт, глузування перетворюються на аналітичну задачу і так реакція на жарти гумориста можуть його так налякати, що він більше жартувати не буде. При цьому потрібно чітко для себе все про той жарт вияснити.

Якщо фантазії на швидку відповідь не вистачає, має сенс мати під рукою деякі домашні заготовки, адже  всі  глузування дебілів типові і в більшості випадків стосуються чогось одного, наприклад, якості речей або зовнішності. 
Найлегше для цього керуватись і використовувати народні приказки ,  поговірки і прислів’я. Адже з давна відомо що: 

• Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.
• Борода не робить мудрим чоловіка.
• Береженого Бог береже, а козака — шабля 
• Доведе язик не тільки до Києва, але й до кия.

При цьому слід відрізняти уїдливі глузування від невдалих жартів. Уїдливе глузування від невдалого жарту легко відрізнити. 
Реакція на невдалий жарт передбачає виключення такого жарту раз і на завжди.

Коли недоречні жарти виходять від близьких людей, простіше поговорити з ними наодинці і сказати, що вам неприємні будь-які жарти на дану тему на вашу адресу.
Цілком можливо, що людина не розуміє, що такою поведінкою він заподіює біль. Ну а якщо глузування продовжаться особа – жартівник ставиться на облік, відкривається його особиста справа і всі його жарти записуються в особливу теку вороже налаштованих людей і після повторних насмішок, варто подумати, що можливо такій людині або вам особисто не місце в його близькому колі і виключити дану особу з спілкування, особливо коли жартування відбуваються в колі малознайомих або вороже налаштованих до вас особі і не важливо з яких причин: колір шкіри, волосся, одяг, взуття, віра, нація, ідеологія, оцінки, успіхи, досягнення, професія, голос, запах.

Також не потрібно відрізняти жарти і критичні зауваження. Часто старшими людьми критичні зауваження можуть подаватись в гумористичному вигляді.
"Старе скаже на глум, а ти бери на ум."

Гумор – слово грецьке. В античній медицині стан людини описувався співвідношенням чотирьох рідин — крові, флегми, жовтої та чорної жовчі — які древні греки називали «гумор». Співвідношення і гармонія цих рідин визначали здоров'я і самопочуття людини. Вважалось що весела людина – здорова і про неї говорили, що вона доброму гуморі, тобто рідини організмі знаходились в рівноважному стані.

Гумора́льна регуля́ція - це координація фізіологічних функцій організму людини через рідинні середовища: кров, лімфу, тканинну рідину. Чинниками гуморальної регуляції є біологічно активні речовини (гормони) та продукти обміну речовин, або метаболіти (продукти розпаду білків, вуглекислий газ тощо). Гормони, що виділяються ендокринними залозами (залозами внутрішньої секреції), є найважливішими біологічними регуляторами обміну речовин та інших функцій організму.

Коли «гуморний»  жартівника переходить межу в своїх жартах, і скочується до «чорного гумору» то доречно його запитати: «Що сеча вдарила в голову?», маючи  на увазі, що в нього очевидний дисбаланс гуморальної регуляції.

Прилюдне Кепкування, Жарти, Чорний гумор, Насмішка, Глум, Глузування - це завжди не що інше як очевидна, але прихована агресія,  ворожість, ненависть,  злість, викликана   заздрістю або отриманим завданням.   
Насмішки можуть закінчитись стріляниною і вибухами з великими людськими жертвами.
https://nesterdennez.blogspot.com/2018/10/global-permanent-war_72.html

ВИСНОВОК:

"СМІЄТЬСЯ ДОБРЕ ТОЙ - ХТО СМІЄТЬСЯ ОСТАННІЙ"