Популярні публікації

пʼятницю, 29 грудня 2017 р.

GLOBAL PERANENT WAR. À la guerre comme à la guerre.

З 988 року з територій України по містах, селах, хуторах йде перманентна проповідь любові до ближнього, методом відрізання голови ближнього або расп`яттям ближнього на хресті. Проповідуєтся Любов до ближнього вже палаючого на багатті.
Любов до ближнього в розстрільному підвалі, тюрмі.
Тільки совітському, комуно-більшовицькому  ГУЛагу, німецьких концентраційних, націонал-соціалістичних таборах  любов до ближнього не проповідували.
ЦЕ БУЛО ПРИНАЙМІ ЧЕСНО. ЯКА МОЖЕ БУТИ ЛЮБОВ ДО БЛИЖНЬОГО ?
Проповідь любові до ближнього лунає уже більше 2000 років, а любові і нині, щось не видно.
Людина може забити людину, як кажуть  греко-кремлівські релігійні мракобіси-ортодокси: "Ни за грош, ни за денежку, ни за копейку, ни за понюшку табаку, ни за щепотку табаку."
Забити людину за занюх кокаина, це вже ніби й не дарма.
Ти відразу потрапиш в яблучко. якщо розумієш:
ЙДЕ GLOBAL PERMANET WAR і саме проти тебе українця, українки, твоїх дітей, твого минулого, теперешнього і майбунього когнітивного та життєвого простору.
Не тіш себе ілюзією тиші, високим, синім небом, стрекотанням комах,  співом птахів. і білосніжними посмішками діловарів і властоюбців, політиків і керівників, журналістів, літераторів, колег по роботі, сусідів.

У кожного з них свої таємні бажання, глибоко приховані комплекси і психопатії, про які ти навіть і не здогадуєшся. Вони довго тренуються перед дзеркалом  і проходять різні вишколи. Їх показують по ТБ.


Вони посміхаються. Біла сорочка, білозуба посмішка. Вони читають дітям казки, а в цей час рушаться будівлі, гинуть прості люди. Віни їдять гамбургери, а в цей час йдуть арешти.
Вони знають, що відбувається, а ти ні.
Вони готові! 
А ти?
Ти готовий щохвилини до війни?
Біжить собак ...
Ти готовий відбити напад?
 Бреде самоопущений БОМЖ. Або просто п'яні, обкурені дебіли.
Ти готовий до опору ?
Дивись хроніку з Киргизії, з Тегеранана, з Москви, Лугандона, Криму, Сирії.  ...
Люди поспішають у своїх справах і раптом БУМ.
Ти готовий до БУМ?
А вони, ті хто БУМ таємно готували, готові!

Їм прикольно дивитись як ти розриваєшся на куски.
Вони хочуть. щоб ти був не готовий, розгублений, наляканий і тоді, після БУМ, коли тебе контузить, відірве руку, ногу, осліпить, обпече вони проявлять до тебе любов ...
Принесуть чаю, байкову ковдра, дадуть укол або таблетку
Вони готові. Вони знають що роблять. А ти ні.
Раптом починають сипатися бомби. Ти готовий?
Ось іде, переповнений любов'ю до тебе,  обмотаний динамітом веселий чолоік чи жіночка.
Ти готовий?
А він готовий в рай!
ЩО РОБИТИ ?
Нічого особливого робити не потрібно. Потрібно бути готовим до негайної війни. 
Війна кожного, особисто, не повинна застати зненацька.
Війна може проявиться в під'їзді будинку, в ліфті, квартирі, на вулиці, парку, лісі, озері, на танцмайданчику, в барі, ресторані, театрі,, цирку, в вцеркві  і саме там де ти не чекаєш.
Не важливо, як одягнений чоловік у військовий камуфляж чи костюм, на голові в нього чалма, чи шляпа, балаклава, чи окуляри. Це може бути гарно вдягнутий, на вигляд добрий та вихований дідусь, бабуся, дядя, тьотя або якийсь малорослий нікчемний грязнуля  ...
Будь-який одяг та аксесуар -  це камуфляж ...
Важливо знати кругом йде війна і бути готовим.
Що для цього потрібно?
1. Таємно освоювати способи ведення війни, вивчати військову справу.
Твої дослідження в цій області повинні бути таємницею для оточуючих. Адже ти не знаєш поки хто друг, а хто ворог.
2. Веди щоденник спостережень. Створи тайнопис. Створи свій стиль війни. Вивчай та тренуйся. Людина в погонах, військовий, поліцай, прокурор, суддя, тобі не товариш.
Він товариш свого командира.
Піп, рабин, ксьондз, мула - тобі не наставник, він на твоєму страху заробляє гроші.
Може здатися, що параноя, але це лише спочатку.
Це  як вчитися плавати або їздити на велосипеді.
На гуртки, секції, семінари, лекції ходити потрібно, але тільки щоб осягнути ази.
ПАМ`ЯТАЙ!  ВСІ ТРЕНЕРИ ТАЄМНІ АГЕНТИ ВІЙНИ!Далі роби все сам.
Спостерігай. Фіксуй. Веди облік ! Аналізуй. Синтезуй. Роби висновки. Не вір. Не бійся. Не проси. Дій !
Навчися жити війною.
Подумай уважно про диверсіно-терористичне сьогодення. Про гібридну війну. Ти лежиш на пляжі, читав книжку, ходив  у кіно, а є люди, які заклопотано схились над картами, втупили погляд в монітор компьютера, чистять і змажуть зброю, роблять вибуховий пристрій. Є багаті люди, які пропили свої внутрішні органи і для них шукають твою печінку, нирки, легені, серце.
Не лінуйся жити.
Подивися фото, відео прості люди пили пиво чи каву, вели розмову з жінкою чи хлопцем.   Жоден з них і не думав вмирати. Просто вийшов купити буханець хліба, чи води ...
Розумієш?
Багаті приколюються і веселяться. Щоб побачити тебе розірваного на шматки і побачити, як ти харкаєш власною кров`ю діловари і властолюбці платять кореспондентам по $ 50 000 в місяць
ВІЙНА ДЛЯ БOГАТИХ БУДЕННА РОЗВАГА І ДОБУВАННЯ ХЛІБА НАСУЩНОГО.
GOOD LUCK!

HAPPY NEW YEAR !
Окрім того, що набрав він 
На війні всього без ліку, 
Ще король йому в подяку 
Надгороду дав велику.

Сила статків та маєтків! 
Вже Бертольдо граф заможний! 
Він живе в свойому графстві, 
Наче сам король вельможний.

Та околиця, де жив він, 
Вся була йому віддана, 
Люд увесь в тім краю мусив 
Узнавать його за пана.

Тож спочатку того щастя 
Справді був Бертольдо гідний:
Правий суд чинив у панстві, 
До підданих був лагідний.

Але то було не довго, 
Він дедалі в смак ввіходив 
І потроху в себе в графстві 
Інші звичаї заводив.

Що ж, напитки, та наїдки, 
Та убрання прехороші, 
Та забави, та турніри, 
А на все ж то треба гроші!

Та й по всіх далеких війнах 
Граф привчився до грабунку, 
А тепер в своїй країні 
Він шукав у тім рятунку.

Почалися нескінченні 
Мита, панщина, податки, 
Граф поставив по дорогах 
Скрізь застави та рогатки.

Трудно навіть розказати, 
Що за лихо стало в краю, - 
Люди мучились, як в пеклі, 
Пан втішався, як у раю.

Пан гуляв у себе в замку, - 
У ярмі стогнали люде, 
І здавалось, що довіку 
Все така неволя буде.

Розливався людський стогін 
Всюди хвилею сумною, 
І в серденьку у поета 
Озивався він луною...

Ось одного разу чує 
Граф лихі, тривожні вісті:
Донесла йому сторожа, 
Що не все спокійно в місті;

Що співці тю місті ходять 
І піснями люд морочать, 
Все про рівність і про волю 
У піснях своїх торочать.

Вже й по тюрмах їх саджають, 
Та ніщо не помагає, - 
Їх пісні ідуть по людях, 
Всяк пісні ті переймає.

"Ну, - гукнув Бертольд, - то байка! 
Я візьму співців тих в руки!" 
Раптом чує - десь близенько 
Залунали пісні гуки:

"В мужика землянка вогка, 
В пана хата на помості;
Що ж, недарма люди кажуть, 
Що в панів біліші кості!

У мужички руки чорні, 
В пані рученька тендітна;
Що ж, недарма люди кажуть, 
Що в панів і кров блакитна!

Мужики цікаві стали, 
Чи ті кості білі всюди, 
Чи блакитна кров поллється, 
Як пробити пану груди?"

"Що се, що? - кричить Бертольдо. 
Гей, ловіть співця, в'яжіте! 
У тюрму його, в кайдани! 
Та скоріш, скоріш біжіте!"

Коли се з-за мурів замку 
Обізвався голос долі:
"Гей, біжіте, панські слуги, 
Та спіймайте вітра в полі! 

Не турбуйся ти даремне,
Все одно, вельможний пане,
Вловиш нас сьогодні десять,
Завтра двадцять знов настане!


Немає коментарів:

Дописати коментар