У берлінському журналі Die Gegenwart ("Сучасність") 1888 року вийшла стаття німецького філософа Едварда Гартмана "Росія та Європа". Вона викликала зацікавлення не лише в середовищі української інтелігенції у Галичині й Наддніпрянщині, а й у всіх європейських столицях включно з Петербургом. У статті вперше у XIX ст. висловлювалася ідея незалежної України у формі Київського королівства фактично — відновленої Київської Русі. Держава мала постати під контролем Гогенцоллерів та Габсбургів шляхом передачі їй "максимальної кількості етнічних українських земель".
Ця стаття і інші дала поживу московським шовіністам від Струве до Солженіцина створити міфи про історію українців, квінтесенцію якої стисло виклав Олександр Солженіцин в свої праці "Как нам обустроить Россию" в 1990 році:
"В отторгнутой Галиции, при австрийской подтравке, были выращены искаженный украинский ненародный язык, нашпигованный немецкими и польскими словами… Даже этнически украинское население во многом не владеет или не пользуется украинским языком. Значит, предстоит найти меры перевести на украинский язык всех номинальных украинцев. Затем, очевидно, станет задача переводить на украинский язык и русских (а это уже — не без насилия)? Затем: украинский язык поныне еще не пророс по вертикали в высшие слои науки, техники, культуры — надо выполнить и эту задачу. Но и более: надо сделать украинский язык и необходимым в международном общении. Пожалуй, все эти культурные задачи потребуют более чем одного столетия?
Дуже цікаво читати думки,заклики і звернення західних інтелектуалів на події в Московії та Україні Джона Ріда, Герберта Уелса, Ромена Ролана, Волтера Дюранті, які медійно камуфлювали експериментаторів людоїдів Леніна, Троцького, Сталіна і хуйла Путіна в ретроспективі.
Історія не нова. Можна копати глибоко, але про зовсім далекі часи інформація розпливчата. Більш менш достовірне і не упереджене інформативне наповненн мають дані про Україну в творах і картах Гійома Боплана «Description d'Ukranie, qui sont plusieurs provinces du Royaume de Pologne. Contenues depuis les confins de la Moscovie, insques aux limites de la Transilvanie», «Опис України, як кілька провінцій Королівства Польського. Міститься від кордонів Московії, до межі Трансільванії» випущена в Руані в 1660 року. Дані про Україну, як одному із авторів Енциклопедії Дідро і Д'Аламбера були відомі Вольтеру. Сучасницею Вольтера була Катерина. Катерина вела жваву переписку з інтелектуалами Європи того часу. Ітерес самодержавної правительки Росії до французького просвітництва і його найвизначніших представників був викликаний, по-перше, не тільки особистими, але й державними міркуваннями: простягаючи руку дружби тодішнім володарям дум європейського суспільства, використовуючи лестощі й підкуп, імператриця розраховувала на їхню підтримку в реалізації своїх політичних задумів і вона не помилилася у своїх очікуваннях - Вольтер, Д'Аламбер, Дідро й Грімм вірно служили її інтересам, виправдуючи в очах суспільної думки Європи розправу з Польщею і введенням кріпосного права, а посуті звичайного рабства в Україні. Вольтер ще 300 років тому знав що «Україна завжди прагнула до свободи, але оточена Москвією, Туреччиною і Польщею, вона примушена була шукати собі протектора в одній з тих держав»
Сьогодні 2017 рік. Катерини ІІ перетрупішала, а в Україні, як і 300 років тому йде війна.
Московія знову зклепує антиукраїнський альянс: "Московія, Польща, Турція".
Підлість, лицемірство Московії розкрив канцлер Отто фон Бісмарк:
"Угоди з Росією не варті паперу, на якому написані".
"Wieder Krieg in Europa? Nicht in unserem Namen!""Нова війна в Європі? Не від нашого імені!" 5 Dezember 2014, 15:02Це назва відкритого листа шестидесяти німецьких медіотів, медіантів, журналюг, шурнашлюх, політикані, політолухів, юристопатів. Ось прізвище та посада тих, хто підписався під ініціативою:Маріо Адорф (актор)Роберт Антреттер (колишній депутат бундестагу)Вільфрід Бергман (віце-президент Alma Mater Europaea)Принц Луітпольд Баварський (Königliche Holding und Lizenz KG)Ахім фон Борріес (режисер і кінодраматург)Клаус Марія Брандауер (актор, режисер)Екхард Кордес (голова Східного комітету німецької економіки)Херта Дойблер-Гмелін (колишня федеральний міністр юстиції)Еберхардт Діпгена (колишній правлячий бургомістр Берліна)Клаус фон Донаньї (перший бургомістр Гамбурга)Олександр фон Дюльмен (правління компанії A-Company Filmed Entertainment AG)Штефан Дюрр (директор і співзасновник компанії Ekosem-Agrar GmbH)Ерхард Епплер (колишній федеральний міністр економічного розвитку і співпраці)Хайно Фальке (пастор на пенсії)Ханс-Йоахім Фрей (голова правління НКО Semper Opernball Dresden)Ансельм Грюн (священик)Сибілі ХафеманКрістоф Хайн (письменник)Роман Херцог (колишній федеральний президент)Буркхард Хірш (колишній заступник голови бундестагу)Фолькер Хёрнер (директор академії у відставці)Йозеф Якобі (еко-фермер)Зигмунд Йен (колишній космонавт)Маргот Кессман (колишня голова Ради євангельської церкви Німеччини і єпископ)Андреа фон Кнооп (голова правління НКО "Німецько-російський форум")Габріеле Кроне-Шмальц (колишній кореспондент телеканалу ARD в Москві)Фрідріх Кюпперсбуш (журналіст)графиня Віра фон Лендорфф (артистка, дочка учасника антигітлерівського опору 20 липня 1944 г.)Ірина Лібман (письменниця)Лотар де Мезьєр (колишній прем'єр-міністр)Штефан Мірки (директор Бернського театру)Клаус Мангольд (голова Mangold Consulting GmbH)Райнхард і Хелла Май (співак і композитор)Рут Міссельвіц (євангельський пастор в Берліні)Маттіас Платцек (колишній прем'єр-міністр Бранденбурга)Клаус Прёмперс (журналіст)Конрад Райзер (колишній генеральний секретар Всесвітньої ради церков)Джим Ракеті (фотограф)Герхард Райн (журналіст)Міхаель Рёскау (диригент на пенсії)Ойген Руге (письменник)Отто Шили (колишній федеральний міністр внутрішніх справ)Фрідріх Шорлеммер (євангельський теолог, правозахисник)Георг Шрамм (артист кабаре)Герхард Шредер (колишній федеральний канцлер)Філіп фон Шультесс (актор)Інго Шульце (письменник)Ханна Шігулла (актриса, співачка)Дітер Шпёрі (колишній міністр економіки)Фульберт Штеффенскі (католицький теолог)Вольф-Д. Штельцнер (директор і співзасновник компанії WDS-Institut für Analysen in Kulturen mbH)Манфред Штольпе (колишній прем'єр-міністр Бранденбурга)Ернст-Йорг фон Штудніц (посол у відставці)Вальтер Штюцле (колишній статс-секретар у міністерстві оборони)Крістіан Р. Суптут (колишній голова правління)Хорст Тельчик (колишній радник з питань безпеки і зовнішньої політики у відомстві федерального канцлера)Андрес Файель (режисер)Ханс-Йохен Фогель (колишній федеральний міністр юстиції)Антьє Фольмер (колишня заступник голови бундестагу)Бербель Вартенберг-Поттер (Любекский єпископ у відставці)Ернст Ульріх фон Вайцзеккер (вчений)Вім Вендерс (режисер)Ханс-Екхардт Венцель (композитор)Герхард Вольф (письменник, видавець)Катаріна Клаас-Мюльхойзер (голова наглядової ради компанії CLASS Gruppe)Улі Йоргес (журналіст)"Ніхто не хоче війни. Але Північна Америка, Європейський Союз і Росія зроблять її неминучою, якщо вони, врешті-решт, не перервуть зловісну спіраль загроз і обопілних залякувань. Всі європейці, включаючи Росію, несуть спільну відповідальність за мир і безпеку. Тільки той , хто не випускає з уваги цю мету, йде вірним шляхом.Український конфлікт показує: одержимість владою і прагнення до панування НЕ зжили себе. У 1990 році, коли закінчилася холодна війна, ми всі могли на це сподіватися. Але успіхи політики розрядки і мирних революцій приспали нас і позбавили обережності. На Сході і на Заході в рівній мірі. Американці, європейці і росіяни втратили основну ідею: назавжди викорінити війну з практики своїх відносин. Нічим іншим не можна пояснити ні розширення Заходу на Схід, яке сприймається Росією як загроза і реалізоване без одночасного поглиблення співпраці з Москвою, ні суперечить міжнародному праву анексію Криму Путіним.У цей момент на велику небезпеку для континенту Німеччина несе особливу відповідальність за збереження миру. Без готовності російського народу до примирення, без мудрості Михайла Горбачова, без підтримки наших західних союзників і без обережних дій тодішнього федерального уряду розділ Європи не був би подоланий. Надання можливості мирного об'єднання Німеччини було великим, продиктованим розумом жестом держав-переможниць, рішенням історичного масштабу. Подолання розділу повинно було привести до створення стійкої європейської системи підтримання миру і безпеки від Ванкувера до Владивостока, як це було погоджено всіма 35 главами держав і урядів країн-членів ОБСЄ в листопаді 1990 року в "Паризької хартії для нової Європи". На основі спільно прийнятих принципів і перші конкретні заходів повинен був бути споруджений "Спільний європейський дім", що забезпечує однакову безпеку всім державам-учасницям. Ця мета повоєнної політики не досягнута досі. Народи Європи знову відчувають страх.
Ми, що нижче підписалися, закликаємо федеральний уряд: - усвідомлювати свою відповідальність за мир в Європі. Європа потребує нової політики розрядки. Це можливо тільки на основі однакової безпеки для всіх на умовах рівноправності і взаємної поваги всіх партнерів. Німецький уряд не йде якимось особливим шляхом, продовжуючи в цій складній ситуації закликати до розсудливості і діалогу з Росією. Потреба росіян в безпеці так само законна і яскраво виражена, як і потреба німців, поляків, жителів країн Балтії та України. Ми не повинні витісняти Росію з Європи. Це суперечило б історії і було б нерозсудливим і небезпечним для світу. Починаючи з Віденського конгресу 1814 року Росія відноситься до визнаних впливовим державам Європи. Всі спроби насильницької зміни цього статусу завершилися кровопролитним провалом - в останній раз це випробувала на собі страждала манії величі гітлерівська Німеччина, яка почала в 1941 році вбивчу навалу з метою поневолення Росії.Ми закликаємо депутатів німецького бундестагу- як обраних народом політиків усвідомлювати серйозність ситуації і уважно стежити за виконанням федеральним урядом свого обов'язку по збереженню миру. Хто тільки створює образи ворогів і висуває односторонні звинувачення, той загострює напруженість в період, коли потрібні сигнали до розрядки обстановки. Інтеграція замість ізоляції - таким повинен бути лейтмотив дій німецьких політиків.ІМХО1. Хоч мова впершу чергу про судьбу 35 000 000 українців слів з коренем УКР в тексті зустрічаєтся два рази. Слів з коренем РОС зустрічається десять разів. В пять раз більше. 2. 5 грудня 2014 року уже цілий рік в Україні йде війна. Горів Київ, пішла в небо "Небесна сотня", окупований Крим. під арештом Сенцов, горить Донбас. Рік йде гібридна віна на території України. Кожен день гинуть мирні люди і військові. 3. Підписанти чумусь війну Гітлера в 1941 проти сталінського, більшовицького, кримінально-бандитьського режиму в СРСР представляють як порушенням Віденського конгресу 1814 року. 4. Навіть не згадали: Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України
до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї
Дата підписання: 05.12.1994
Дата набуття чинності: 05.12.1994
Україна, Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої
Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки,
вітаючи приєднання України до Договору про нерозповсюдження
ядерної зброї ( 995_098 ) як держави, що не володіє ядерною
зброєю,
беручи до уваги зобов'язання України ліквідувати всю ядерну
зброю, що знаходиться на її території, у визначений період часу,
відзначаючи зміни ситуації в галузі безпеки в усьому світі,
включаючи закінчення холодної війни, що створили умови для
глибоких скорочень ядерних сил,
підтверджують таке:
1. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої
Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки
підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами
Заключного акта НБСЄ ( 994_055 ) поважати незалежність і
суверенітет та існуючі кордони України.
2. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої
Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки
підтверджують їх зобов'язання утримуватися від загрози силою чи її
використання проти територіальної цілісності чи політичної
незалежності України, і що ніяка їхня зброя ніколи не буде
використовуватися проти України, крім цілей самооборони або
будь-яким іншим чином згідно зі Статутом Організації Об'єднаних
Націй ( 995_010 ).
3. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої
Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки
підтверджують Україні їх зобов'язання згідно з принципами
Заключного акта НБСЄ( 994_055 ) утримуватись від економічного
тиску, спрямованого на те, щоб підкорити своїм власним інтересам
здійснення Україною прав, притаманних її суверенітету, і таким
чином отримати будь-які переваги.
4. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої
Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки
підтверджують їх зобов'язання домагатися негайних дій з боку Ради
Безпеки Організації Об'єднаних Націй з метою надання допомоги
Україні як державі-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної
зброї ( 995_098 ), що не володіє ядерною зброєю, в разі, якщо
Україна стане жертвою акту агресії або об'єктом погрози агресією з
використанням ядерної зброї.
5. Російська Федерація, Сполучене Королівство Великої
Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки
підтверджують щодо України їх зобов'язання не застосовувати ядерну
зброю проти будь-якої держави-учасниці Договору про
нерозповсюдження ядерної зброї ( 995_098 ), що не володіє ядерною
зброєю, крім випадку нападу на них самих, їхні території чи їхні
підопічні території, їхні збройні сили або на їхніх союзників з
боку такої держави спільно або в союзі з державою, яка володіє
ядерною зброєю.
6. Україна, Російська Федерація, Сполучене Королівство
Великої Британії та Північної Ірландії і Сполучені Штати Америки
будуть проводити консультації у випадку виникнення ситуації,
внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань.
Цей меморандум набуває чинності з моменту підписання.
Підписано у чотирьох рівно автентичних примірниках
українською, англійською та російською мовами.
За Україну За Російську За Сполучене За Сполучені
Федерацію Королівство Штати Америки
Великої Британії
та Північної
Ірландії
Л. Кучма Б. Єльцин Дж. Мейджор У. Клінтон
Чеський публіцист Карел Гавлічеч-Боровський (1921 -1856)написав:
"Україна - це постійне прокляття, яке самі над собою проголосили її гнобителі.
Так над ними мститься пригноблена воля України...
Доки не буде виправлена кривда завдана українцям, доти неможливий справді міжнародний спокій".
Гогенцолернів українці мало цікавлять.
Гогенцолени цікавляться життям собак і котів в Україні.
12 грудня 2011 року відбулася робоча зустріч засновника благодійного фонду
"Розвиток України" Ріната Ахметова з німецькою принцесою Маєю фон Гогенцоллерн.
На зустрічі також був присутній президент Європейської асоціації захисту тварин і природи Дітер Ернст.В ході візиту німецька гостя розповіла про практику захисту бездомних тварин у Німеччині, а також висловила свою вдячність, за те, що Фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" активно підключився до вирішення проблеми безпритульних тварин гуманними методами. У свою чергу, Ахметов підкреслив важливість візиту принцеси до Донецька на старті проекту.
"Ми робимо перші кроки, і ми твердо віримо, що гуманних цілей можна досягти лише гуманними методами. Так думають у Європі, так думають і у нас, у Донецьку. Ми хочемо показати гарний приклад, взяти найкращу європейську практику і зробити так, щоб цієї проблеми більше не було", - зазначив Ахметов.При цьому Ахметов пообіцяв німецькій принцесі взяти собаку з притулку для безпритульних тварин."Сьогодні відбулася дуже гарна зустріч з паном Ахметовим. Я вважаю, що пан Ахметов спробує стати гарним прикладом. Він пообіцяв мені взяти собаку з притулку "Піф", - зазначила німецька принцеса."Світ був просто шокований тим, що відбувається в Україні впродовж останнього місяця. Ми не звикли бачити спалювання кішок і собак живцем у "крематоріях на колесах". Нацисти, які були останніми монстрами, спалювали живцем живих істот. Це була причина, через яку ми надіслали лист Президентові України Віктору Януковичу і просили його негайно припинити це нелюдське і незаконне масове вбивство невинних бродячих котів і собак", - сказала Мая фон Гогенцоллерн."Ми були в Києві кілька тижнів тому і офіційно протестували проти злочинів стосовно тварин, тому що вбивство тварин - це злочин", - сказала вона.Мая фон Гогенцоллерн зазначила, що організація зібрала 5 тисяч підписів людей з різних країн світу, які підтримали цей протест. "Сьогодні весь світ звернув увагу на Україну. Це не є просто національною проблемою. Таке ставлення до невинних істот є неприйнятним. Я вважаю, що кампанія з використання крематоріїв на колесах має бути припинена", - сказала фон Гогенцоллерн.Раніше Фонд "Розвиток України" та Донецька міськрада створили спільну ініціативу щодо вирішення проблеми безпритульних тварин, яка включає програму ВСВ (вилов-стерилізація-випускання), розширення притулку "Піф" для утримання тварин, формування ініціативних груп серед жителів Донецька (волонтерів, опікунів, зоозахисників), а також профілактичні заходи щодо недопущення потрапляння домашніх тварин на вулиці.Мая фон Гогенцоллерн вже приїжджала в Україну. Принцеса розгорнула кампанію із захисту безпритульних тварин від масових вбивств напередодні Євро-2012.P.S. Майя Гогенцолерн просто не знала, що пересувні крематорії готувались Ахметовим не для собак, а для українців. Саме на Євро 2012 проходили основні наради по розподілу України пострадянськими іудосовковими мародерами
У берлінському журналі Die Gegenwart ("Сучасність") 1888 року вийшла стаття німецького філософа Едварда Гартмана "Росія та Європа". Вона викликала зацікавлення не лише в середовищі української інтелігенції у Галичині й Наддніпрянщині, а й у всіх європейських столицях включно з Петербургом. У статті вперше у XIX ст. висловлювалася ідея незалежної України у формі Київського королівства фактично — відновленої Київської Русі. Держава мала постати під контролем Гогенцоллерів та Габсбургів шляхом передачі їй "максимальної кількості етнічних українських земель".
Сьогодні 2017 рік. Катерини ІІ перетрупішала, а в Україні, як і 300 років тому йде війна.
Московія знову зклепує антиукраїнський альянс: "Московія, Польща, Турція".
Немає коментарів:
Дописати коментар