Ще не остудились першотурні бої, а вже почалась дурійка в стилі хохмача, коміка, фігляра, скомороха коЗЕломойського.
коЗЕломойський по вказівці експертних груп з Московії, вирішив найти алкоголь в організмі Петра Порошенка. Відомо, що московити свято вірять, що Петро Порошенко бухає, так як бухав президент РФ Борис Ельцин.
Людині ХХІ століття вкрай необхідно чітко уявляти, що в XVІ, XVIІ, XVIIІ століття всі, без виключення, чоловіки були брутальними і майже безперервно, у великих дозах, вживали спиртне. Ті, хто був багатший, пили, вино, пиво, хто бідніший - джин.
Президент РФ Єльцин балувався і пивасиком і кушал водочку-с в нейморяних дозах і був дуже популярний у московитів. Тепер в 2019 році московські медіоти, медіанти, журналюги, журнашлюхи, політолухи, історіопати та ескулапи дуже прискіпливо придивляються до того пив чи не пив Порошенко.
Безумовно аристократи були охайніше вдягнуті чим простолюдини та мешкали в просторих палацах.
Проте і аристократи і простолюдини ж напивались до безтями.
Тобто коли наші ворожіньки базікають, що українці маргінальна п’яна-рвань, то хай подивляться на себе.
В Британіїї тих далеких часів найбільше любили пити джин - міцний алкогольний напій, міцністю не менше 37,5%.
Виготовляється джин шляхом перегонки зернового спирту з додаванням рослинних прянощів, зазвичай це ялівцева ягода, коріандр, корінь дудника, корінь ірису, мигдаль і інші, які надають джину його характерний смак.
Джин - міцний алкогольний напій міцністю не менше 37,5%. Виготовляється шляхом перегонки зернового спирту з додаванням рослинних прянощів, зазвичай це ялівцева ягода, коріандр, корінь дудника, корінь ірису, мигдаль і інші, які надають джину його характерний смак.
Джин –це шанована українцями полинівка, ялицівка, горіхівка, вишнівка, тернівка, калганівка, хрінівка, грушівка, і особливо перцівка на березових брунках. Ці спиртні напої в Україні, на відміну від джину в Британії, варили на кожному українському подвір’ї
В Британії, свіжі пагони ялівцю виварювалися у казанах зі спиртом, вигнаним з ягід ялівцю. На камінні збиралися випари, які охолоджувалися і скрапували густим джином. Бувало таке, що над дахами зависали важкі джинові хмари.
В ті далекі і легендарні часи люди гинули від кишкових отруєнь, малярії, інших інфекцій, як мухи. Тому вживання алкоголю на лікувальних травах було єдиним спасінням від дизентерії та інших хвороб.
Просто воду тоді мало хто пив, крім міцного чаю, узвару, який готували заливаючи листя чаю, чи інших рослин окропом.
Чай, вино, пиво і джин мали репутацію здорових напоїв, оскільки їх було безпечніше пити, ніж воду, бо вони проходили термічну обробку.
Підкреслюю! Всі чоловіки, всіх соціальних верств, замість води, джерела дизентерії, пили спиртне протягом дня, а у вечері, на сон грядущий, якщо були гроші, напивались, до поросячого вереску і втрати
свідомості.
Не пили тільки хворі на голову абсистенти.
Одночасно вживання алкоголю ніким не обмежувалась і всі, від верхніх соціальних станів до низу, були вражені пияцтвом і як наслідок посталкогольними психічними розладами. Бородьба зі зловживанням велась за допомогою агітаційних гравюр. На британській гравюрі тих часів зображено різницю від вживання пива і джину.
Важливими ліками в ті часи були і спиртові настойки полину, аrtemisia absinthium, який належить до гіркоти.
Механізм дії препаратів полину обумовлений подразненням чутливих нервових закінчень – смакових рецепторів слизових оболонок порожнини рота, язика, що рефлекторним шляхом викликає посилення секреції шлункового соку, підвищення апетиту, покращання процесу травлення.
Потрібно згадати про абсент або полинівку — спиртний напій, виготовлений з екстракту гіркого полину. Міцність полинівки — 40-70%. Як і інші спиртні напої, абсент був відомий як лікувальний засіб ще за півтори тисячі років до Нової Ери в Єгипті. Гіппократ призначав цей напій для лікування жовтухи, анемії, ревматизму, глистних івазіях.
На початку ХХ століття абсент став популярним богемним спиртним напоєм, який вживали Мопассан, Ван Гог, Рембо, Едгар По, Гійом Аполлінер, Оскар Уайльд, Пабло Пікассо, Поль Верлен, називаючи його зеленим вогнем, який допомагає створювати в уяві поетичні образи.
Гійом Аполлінер під дією полинівки написав поему, за мотивами Листа запорожських козаків турецькому султану.
Очевидно сам лист запорожці, козацька старшина і кошовий отаман Іван Сірко писали також під дією полинівки і обкурені коноплями. Поему вміщену у збірці «Алкоголі. Вірші 1898–1913»
В Україні спиртові настоянки глоду, терену, валеріани, конвалії, бузку, глухої кропиви, горіхів, полину, хрону, часнику, були в запасі не тільки знахарів. Про них знали їх використовували для лікування всіх хвороб і болячок прості селяни.
При недотриманні технології приготування етилового спирту були домішки метилового спирту, сивушних масел інших шкідливих домішок і тоді люди труїлись. Етиловий спирт це отрута наркотичної і коли люди її вживали їм видавалось що навколо них повзають зелені змії, починались галюцинації і послаблення зору. При передозуванні часто були смертельні випадки. Як було взнати добра горілка чи отруйна ? Спиртні напої виготовлялись на базі горілки. Сама назва горілка говорить сама за себе. Добра горілка повинна бути прозора як сльоза і при кімнатній температурі негайно спалахувати і горіти рівним синім полум’ям. Якщо є домішки метилового спирту то полум’я спалахує жовтими вогниками і фарбується зеленим відтінком. Підпалюванням горілки можна виявити і інші отруйні речовини. Де хто перед вживанням горілки її підпалював і по кольору було видно, що там горить Про тих хто отруївся і помер від горілки говорили, що його забрав «Зелений змій».
Українці мало чим ввідрізнялись від колоністів Нової Англії.
Згодом абсент заборонили, бо лікарі знайшли, що до складу напою входить туйон — сильний наркотик, що викликає запаморочення, галюцинації, зниження розумової активності.
ВСІ, ВІД КОРОЛІВ, ЦАРІВ ДО ЗЛИДАРІВ, ЗА МАЛИМ ВИКЛЮЧЕННЯМ ВЖИВАЛИ СПИРТНІ НАПОЇ І ЧАСТЕНКО ДО ВСЕРУ, РИГАНИНИ, А ЧАСТО ПИЯТИКА ЗАКІНЧУВАЛАСЬ БОЖЕВІЛЛЯМ ТА ЛЕТАЛЬНИМ КІНЦЕМ ДЛЯ ПИЯКА.
Коли хто поїде в Лондон, Париж, Рим, Мадрид і стане розглядати архітектурні пам’ятки, та прицмокувати губами, то повине зрозуміти що все це спроектували і збудували і оздобили випивохи і п’яниці.
На будівництві столиць, палаців трезвих зодчих, майстрів, підмайстрів та різноробочих не було, а тим більше серед тих хто поселявся і жив в тих палацах. Як правило хазяї палаців проводили час у безперевних банкетах, балах, раутах.
В багато обставлених палацах елітної знаті, як і поза палацами, в корчмах, шинках, тавернах, трактирах, пабах, барах, ресторанах, спиртне текло ріками у пельки, як рафінованих аристократів так вкрай вульгарних випивох і обжор.
Всі любителі випити і закусити на останніх стадіях прийому спитовмісних напоїв мало чим відрізнялись один від одного.
ЛЮДСЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ СТВОРЕНА І ПОБУДОВАНА П’ЯНИЦЯМИ.
ОСЬ ЦІКАВИЙ ПРИКЛАД З ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ.
За шістьдесят років правління Георга III, короля Великої Британії та Ірландії з 25 жовтня 1760 до смерті в 20 січні 1820 року відбулись такі події в світі: відділенням від британської корони американських колоній і утворенням США, Велика французька революція, три поділи Речіпосполитої. Англо-французька політична і збройна боротьба, що закінчилася наполеонівськими війнами.
В історію Георг ІІІ увійшов також як жертва тодішніх шарлатанів від медицини, які лікували генетичну порфирію, кровопусканнями і потужними дозами вина та бренді, з послідуючим триманням високородного пацієнта в темній кімнаті в гамівній сорочці.
Таке лікування вилилось у важке психічне захворювання, через яке над монархом з 1811 року був встановлено регентство його сином Георгом IV.
Не дивлячись на медичні втручання Георг ІІІ прожив добрячих 82 роки у Букінгемському палаці.
Пізньої осені два лікарі з вікна третього поверху муніціпальної лікарні посьорбуючи каву курять сигарети і диляться у вікно, на сіре небо, осінній дощ, який поливає вулицю засипану осіннім листям. Раптом з відчинених дверей лікарні впевнено і бадьоро виходить чолівік. Відкривав парасольку і попрямував до автобусної зупинки. Лікарі мовчки курять і спостерігають за ним. Один з лікарів з розпачем в голосі каже: «Той чоловік, що перейшов вулицю, мав померти ще півроку тому…» Лікарі затягнулись і роздумуючи над сказаним довго випускали тютюновий дим. Дощ барабанив у вікно. Вітер хитав голе гілля дерев. Другий, відсьорбнувши кави, задумливо відповів: «Що про цей випадок можна сказати? Тільки одне. Медицина безсильна коли людина хоче жити.»
Син Георга ІІІ, Георг ІV, ще підлітком почав вживати алкогольні напої, відвідувати борделі і спальні фрейлін. Точно так, як мій знайомий Гиба пити, курити і відвідувати спальні офіціанток почав одночасно в ранньому дитинстві.
У 1811-му через хворобу батька Георг ІІІ став регентом – і перетворив своє правління на безперервні бенкети.
«Два голуби, три біфштекси, пляшка Мозельського, склянка сухого шампанського, склянка порто і склянка бренді» – звичне меню сніданку Георга ІV. Перед публічними заходами він приймав 100 крапель опіумного екстракту.
Разом з тим Георг IV був людиною культурною і освіченою, любив музику, художні твори і архітектуру. Побудував собі пристойний палац в індо-сарацинському стилі.
В 1820-му батько помирає, і 58-річний принц стає королем. 19 липня 1821 року жителі Лондона стали свідками коронації Георга IV, самої пишної церемонії, яка коли-небудь проходила в Англії. На той момент його здоров’я безнадійно підірване, останні роки життя він не виходить з наркотичного трансу.
При обох Георгах, прем’єр-міністром був Вільям Піт - молодший, наймолодший прем’єр в історії Великобританії. Вперше Піт отримав посаду в 1783 році, коли йому було 24 роки. Ерудований, зарозумілий і замкнений, він ніколи не одружувався і не мав коханок. Коханців також. З 14 років Вільям почав страждати від спадкової подагри, і сімейний лікар прописав йому пляшку портвейну на день. Пітт-молодший пив все життя, постійно збільшуючи дозу. Під час його другого прем’єрського терміну країна воювала з Наполеоном, політична напруга була високою. Карикатуристи зображували Пітта з червоним носом, а журналісти дали йому прізвисько «людина-три-пляшки».
Відомі кілька випадків, коли його знудило просто на парламентській трибуні. Головна його увага була спрямована на фінансові справи, що знаходилися в його завідуванні з якою він вдало справився.
Ці монархи, і прем'єр міністр Великої Британії з погляду лицеміра п’яниці, але насправді були геніальними державними діячами, зодчими, заклали фундамент Вікторіанській епосі і науково-технічній революції.
Немає коментарів:
Дописати коментар