Не існує в літописого українського життя - буття часового періоду коли б інородці, іновірці, діловари і властолюбці: царі, кагани, хани, князі, королі, султани імператори, їх уряди в своїх корисливих інтересах, при ідеологічній підтримці клерикалів не вели жорстоку, нещадну, загарбницьку, грабіжницьку, перманентну війну проти українців, яка супроводжувалась жорстоким насильством і грабежом з розбоєм.
Антиукраїнська війна в писемних джерелах ведеться понад 2000 років з часів коли клерикали захопили світську владу і під різним словоблуддям утвердили єдиний спосіб правління клерикалізм.
Клерикалізм це комплекс соціально-богословських ідей і пов'язаних з ними політичних практик, спрямованих на встановлення релігійних цінностей як основи життя суспільства, створення умов, що забезпечують визначальну роль релігійних інститутів у суспільно-політичному та культурному житті держави.
Інородці та іновірці за допомогою клерикалів завжди знаходили серед українців вибракувані українським суспільством фізичних і моральних калік, асоціальних перевертнів або викрадали в рабство малолітніх дітей і на здоровому генитичному фонді українців виховували укроманкуртів.
Укроманку́рт — взятий в полон українець, тортурами доведений до відчаю і перетворений на бездушне рабське створіння, повністю підпорядковане господареві, який не пам'ятає нічого з попереднього свого українського життя і означає людину, яка повністю втратила зв'язок зі своїм історичним, українським корінням, забула або добровільно відмовилась від свого роду і племені..
Інородці та іновірці, їх клерикальна політична еліта контактуючи з українцями з часів зародження хліборобства на україїнських землях ніяк не сприяли розвитку української цивілізації, а тільки гарбували спустошували, руйнували, ліквідовували освоєний і окультурений українцями життєвий, економічний і когнітивний український простір.
Інородці та іновірці ліквідовували не тільки матеріальні артефакти, а безжально, фізично знищували не тільки носіїв знань, провідну версту, української цивілізації: політичних провідників, відьм, відьмарів, кобзарів, вчителів, лікарів, вчених, літераторів, композиторів, а й простих трударів хліборобів і ремісників
Нижче на фото зображені типові династії академічних укроманкуртів Фурсенко.
Руйнування хліборобської української цивілізації стала для інородців, іновірців та укроманкуртів не тільки символом величі і геройства, а перетворилась в релігійний ритуал з масовими людськими, жертвоприношеннями українців, українок та їх дітей на жертовники апокаліптичних, сумбурних, примарних фантасмагорій Тетраграматона.
Цинізм, нахабство, злостивість, грубість, жадібість, підступність, заздрісність, кровожерливість, обман, брехня, підлість, лицемірство головні вербальні інструменти в спілкуванні інородців, іновірців та укроманкуртів з українцями.
Коли українці викривали
їх недобросовісну поведінку зайди починали застосовувати інструменти
війни і поневолення - відкритий грабіж з розбоєм, з застосуванням терору,
публічними стратама і тортурами тих хто чинив опір. Українцям відрубували голови,
руки, виколювали очі, вішали, садили на кіл, розстрілювали.
Тих хто намагався ухилитись від спротиву захоплювали в полон, продавали в рабство, морили голодом, утримували в таборах, каторгах, змушували безоплатно працювати на свою користь, забороняли під страхом смерті спілкуватись рідною, українською мовою.
Документально зафіксовано, що вже тисячі років головною емоцієюінородних клерикалів до всього українського акцентовано проявляється інстинкт агресії.
Інородні креликали обрали рослинно-звіринний, асоціальний
грабіж з розбоєм, злодійство, узурпаторство, тиранію та глумління над всім
українським, що є нічим іншим як
інстинктом злобної звірячої агресія.
Грабіж з розбоєм перетворився на перманентну війну яка є фундаментом грабіжницької, асиміляційної, інкорпоративної політики інородців та іновірців проти кожного конкретного українця і мертвого, і живого, і ненародженого.
Саме війна єдиний метод загарбання українських життєвого,
економічного, когнітивного просторів.
Саме війна ефективний інструмент ліквідації українських
світогляду, культів, обрядів, науки і культури.
Саме війну інородці та іновірці обрали як єдиний вид
конкурентної бородьби проти продуктивних сил українських цехових об’єднань та
державних утворень.
Головні емоції інородців та іновірців були, є і будуть
акцентований гнів і ненависть саме до українців.
Українопатія, як
специфічний біполярний, афективний розлад (МНХ-10 F31) і проявляється як
перманентний, індивідуально-колективний, маніакально-депресивний психоз,
розвивається по типу короткого замикання та ускладнюється сезонним
авітамінозом, результатом якого є впадання в сутінкове потьмаренням свідомості.
Українопат впадає одночасно в гострі стани збудження і заторможеності, які
проходить декілька фаз.
Українопатичний раптус викликається сильним депресивним
афектом при попаданні в поле зору червоно-чорних, жовто-блакитних прапорів,
тризуба, почутих слів Хмельницький, Мазепа, Петлюра, Бандера, Шухевич,
Трипільська культура, Україна, українець, українська мова паляниця, макогон,
макітра, вишиванка, шаравари тощо.
Спочатку українопат впадає в абсанс, для якого характерне короткочасне відключення свідомості. Проявляється глибока, миттєва дезорієнтація в навколишньому просторі і часі зі збереженням автоматизованих дій.
Раптово, без будь-яких попередніх передвісників (аури)
українопат перестає рухатись, ніби кам’яніє. Погляд спрямований перед собою.
Вираз обличчя не змінюється. Українопат на зовнішні подразники не реагує. На
питання не відповідає. Його мова обривається. Через секунду нормальна психічна
діяльність відновлюється. Спогад про абсанс відсутній, а тому для українопата
він залишається не помітний.
Українопат продовжує перерваний рух чи розмову.
Далі абсанс генералізується в специфічний маніакальний
психоз, який продовжуються або мовно-рухливим збудженням, або зовні
впорядкованою поведінкою з очевидними афектами підозрілості, страху, туги,
злості, гострими образними мареннями, раптовими напливами галюцінацій
жахаючого, страхітливого змісту та маніакальними ідеями переслідування, величі
тощо.
Бессудорожні абсанс-пароксизми, як правило, можуть включати
психосенсорні стани: «вже баченого» (фр. Déjà vu), «ніколи не баченого» (фр.
Jamais vu), «вже пережитого» (фр. Déjà vécu), «ніколи не пережитого» (фр.
Jamais vécu ), «вже почутого» (фр. déjà entendu), «ніколи не почутого» (фр.
jamais entendu). Можуть виникати смакові, нюхові ілюзії і навіть галюцинації. Наступає сутінкове потьмарення свідомості.
В сутінковому стані
розпочинається депресивна фаза психозу який
супроводжується злісною клептоманією та агресивними руйнівними діями
спрямованими на українців і на предмети українського походження.
Тривалість сутінкового потьмарення свідомості і депресивного
стану довга, від декількох днів, супроводжується характерною тотальною
амнезією.
Відсутність найменших спогадів про суб’єктивні переживання
під час звірячих дії в маніакальному і депресивних станах підтверджується
історичною практикою.
Українопат в своїй референтній групі продовжує своє життя
так, як ніби ніяких звірств не сталось. будь-які звинувачення від українців
відкидає, вимагає не менше десяти свідків з його рефернтної групи, які б
підтвердили його люту звірячість по відношенню до українців.
Свої звірства інородці та іновірці аписують у свої хрогіках,
як акти доброти, благодаті, милосердя, благородності, благодійністі,
окультурення, просвіти українців.
Носіями найбільш небезпечної мозаїчної українопатії є
інородці та іновірці з вітхозавітними, іудейським архетипом психіки та українці
манкурти, далі украманкурти. Турецький різновид укроманкуртів є яничари.
Антиукраїнський емоційно-вольовий розлад психіки, як правило
проходить без явних порушень інтелекту.
Антиукраїнський психопат, щоб він не робив, бачить в
українцях не людей, а людиноподібних тварин нарівні з худобою, яких використовує
як об’єкти для досягнення своїх особистих інтересів в першу чергу збагачення і
домінування. Українопат вважає себе богообраним носієм абсолютної інстини,
одночасно слідчим, суддею і виконавцем.
Тому українопати можуть спокійно брати участь у будь-яких
акціях терору, катувань та страт українців та роблять це з показовою
жорстокістю, так ніби вони виконують забій свійських або диких тварин.
Махровим цвітом квітує індивідуально-колективний біполярний
розлад, ускладненим сутінковими станами потьмарення свідомості спостерігаються
на засіданнях клерикалів Державної думи Московії, Кнесету Ізраїлю, Сенату і Сейму
республіки Польша, уряду РФ, промовах
Презитентів і прем’єрміністрів Угорщини, Румунії, з’їздів іудейських
громадських організацій, сект і партій.
Затяті українопати постійно намагаються індукувати
колективні істеричні форми біполярного розладу серед депутатів Європарламенту,
Конгресу і Сенату США, з трибун
міжнародних організацій в їх числі і ООН.
Індивідуальний біполярний розлад з сутінковим потьмаренням
свідомості маніфестується в публічних виступах політиків найвищого рангу,
маститих вчених, очільників так званих громадських організацій, центрів
історичної пам’яті типу ЯД-Вашем, ADL та укроманкуртів.
Особливо українопатією страждають співробітники українських
ЗМІ, де керівниками та редакторами є паталогічні українопати, які знаходяться
під індукованим впливом глобальних
українопатів Рф, Польщі, Ізраїлю, Угорщині, Румунії.
Загостреною, мозаїчною і вкрай небезпечною формою
українопатією страждають не тільки клерикальні лідери , а й рядові релігійно-мракобісні фанатики релігійних сект.
Інородці, іновірці, укроманкурти, які страждають
українопатією однаково схильні до індувідуального і колективного обману,
злодійства, харасменту, паталогічним бажанням чинити шкоду, злісно маніпулювати
українцями, нехтувати державними
законами, народними звичаями, суспільними правилами та моральними
нормами виробленими українцями за тисячоліття практичного життя в природніх
умовах України.
Тим більше ніколи не чули українці звичайної подяки за
украдений і з’їдений хліб і до хліба здобутий українцями важкою, каторжною працею.
Українопатією найчастіше хворіють властолюбці і діловари,
політики, клерикальні діячі і фанатики великодержавних ідей.
Публічна маніфестація українопатії стала необхідною і
достатньою умовою для отримання діловарам від властолюбців ярлика на участь в
зверхприбутковому, дуже вигідному бізнесі, який полягає в несправедливому
безоплатному присвоєнні результатів праці українців. Участь в безкарних
кримінальних злочинах, крадіжках майна і грабежі з розбоєм.
Перефразовуючи відомий крилатий вислів Сократа: «Повністю
не справедливому вигідно бути не справедливим за умови, що його вважать
справедливим» отримаєм головний наратив українопата: «Українопату вигідно бути
українопатом, за умови, що українопатія визнається референтною групою
українопатів нормальним станом психіки».
З сивої давниниукраїнці знають: «Ворон – ворону око не
виклює».
Наприклад: «Тисячі років, кожен ранок українопати починають зі сніданку, який обов’язково включає в себе продукти: хліб, масло, мед, м’ясо, наливки, настійки які важкою, кожноденною працею: доглянули, посіяли, виростили і зібрали українці – щоб вони, блядь, бидляки, кабанє, пся крев, кугути, рагулі, грязнулі, вонючки, скоти, свинособаки, мешліген, ферфлюхтер гунд виздихали всі суки до ноги».
Українопатія серед інородців та іновірців носить
епідемічний, масовий, тотальний характер.
Українопатією хворіють у вигляді сезонних інфекційних епідемій всі соціальні станиантиукраїнських референтних груп: від властолюбців, діловарів, релігійників, військових, чиновників, вчених, до бездомних люмпеніві покидьків суспільствва.
Особливо жахаючі звірства творять люмпенізовані українопати
і укроманкурти прикладами жахаючої українопатії є звірства ЧК-ОГПУ- НКВС-МГБ-КГБ
де виконавцями тортур, катувань, страт були колишні люмпени, босяки,
кримінальні покидьки, кравці, чоботарі, мотузянники, аптекарі, перукарі,
листоноші, двірники з револьверами в руках.
Інфекційна психічна епідемія капсулюється в таємних сектах
начитаних дебілів, паталогічних ледарів, якими в першу чергу є релігійні жреці,
шамани, рабіни, попи, ксьонзи, мули, лами, просвітери.. Саме темних закутках
релігійного мракобісся проходить інкубаційний період українопатії.
Далі епідемія українопатії індукується в середовище влстолюбців – узурпаторів,
тиранів і діловарів, як щедро провінансований бізнес – проект. Щедро
профінансований, апріорі брехливий, антиукраїнський інформаційний потік,
підсилюють у вигляді тотальної дезінформації високооплачувані придворні
філософи, історики, політологи, чиновники, письменники, журналісти і
трансформують серед всіх соціальних прошарків і референтних груп.
Як наслідок в українопатичному соціумі поширюється епідемія
українопатії. Українопатична епідемія спочатку пошириюється фекальними жартами,
моральним знущанням, глумлінням, щькуванням, яке стимулює безкарне злодійство,
грабіж, розбій, позасудові розправи, які виливаються в тотальний терор, кроваву
різанину і війну.
Щоб знайти інструменти нейтралізації наслідків українопатії кожному українцю потрібно заглянути глибоко в минуле людства, виявити і прослідкувати гносеологічні корені, генезис і причини глобальної. антиукраїнської, перманентної, гібридної війни.
Українці повинні усвідомити, що антиукраїнська війна є
наслідком штучно індукованого, хронічного, перманентного психічного розладу –
УКРАЇНОПАТІЇ і закріпилась в українопатів на генетичному рівні.
Яскравим приклад генетичної українопатії в іудеїв є поведінка
Нобелівського лауреата поета Йосипа Бродського і реакція слухачів
іудодемократів під час читання Бродським вірша присвяченого Незалежності
України в Поло-Альтовському іудейському центріі.
Дорогой Карл XII, сражение под Полтавой,
слава Богу, проиграно. Как говорил картавый,
«время покажет Кузькину мать», руины,
кости посмертной радости с привкусом Украины.
То не зелено-квитный, траченный изотопом,-
жовто-блакытный реет над Конотопом,
скроенный из холста, знать, припасла Канада.
Даром что без креста, но хохлам не надо.
Гой ты, рушник, карбованец, семечки в полной жмене!
Не нам, кацапам, их обвинять в измене.
Сами под образами семьдесят лет в Рязани
с залитыми глазами жили, как при Тарзане.
Скажем им, звонкой матерью паузы медля строго:
скатертью вам, хохлы, и рушником дорога!
Ступайте от нас в жупане, не говоря – в мундире,
по адресу на три буквы, на все четыре
стороны. Пусть теперь в мазанке хором гансы
с ляхами ставят вас на четыре кости, поганцы.
Как в петлю лезть – так сообща, путь выбирая в чаще,
а курицу из борща грызть в одиночку слаще.
Прощевайте, хохлы, пожили вместе – хватит!
Плюнуть, что ли, в Днипро, может, он вспять покатит,
брезгуя гордо нами, как скорый, битком набитый
кожаными углами и вековой обидой.
Не поминайте лихом. Вашего хлеба, неба,
нам, подавись мы жмыхом и колобом, не треба.
Нечего портить кровь, рвать на груди одежду.
Кончилась, знать, любовь, коль и была промежду.
Что ковыряться зря в рваных корнях глаголом?
Вас родила земля, грунт, чернозем с подзолом.
Полно качать права, шить нам одно, другое.
Это земля не дает вам, кавунам, покоя.
Ой да Левада-степь, краля, баштан, вареник!
Больше, поди, теряли – больше людей, чем денег.
Как-нибудь перебьемся. А что до слезы из глаза —
нет на нее указа, ждать до другого раза.
С Богом, орлы, казаки, гетманы, вертухаи!
Только когда придет и вам помирать, бугаи,
будете вы хрипеть, царапая край матраса,
строчки из Александра, а не брехню Тараса.
НЕНАВИСТЮ ДО УКРАЇНЦІВ ПРОСЯКНУТІ РЕЛІГІЯ, ЕТИКА, ЕСТЕТИКА, МОРАЛЬ, ПОЛІТИКА, КУЛЬТУРА УКРАЇНОПАТІВ.